Який строк позовної давності по трудових спорах?
Який строк позовної давності для роботодавця
Строки для роботодавця вказані в другому пункті 392-ї статті ТК РФ. Термін позовної давності становить 1 рік з того моменту, як виявлений збиток майна (халатність) з боку працівника. Причому це відноситься і до тих співробітникам, які працюють в даний момент, а також звільненим з фірми.
Великі строки для роботодавця і короткі для працівника введені, мабуть, для захисту прав наймача та стимулювання працівника до захисту своїх прав без зволікання.
Роботодавець, який пропустив обумовлені терміни, також повинен подати докази наявності вагомих причин для цього.
Як відновити пропущений строк?
Примітно, що ні в одному нормативному документі не прописано, які конкретні обставини пропуску строку можна вважати поважними причинами. Це означає, що суд вирішує ці питання на власний розсуд.
Але орієнтовний перелік можна знайти у п’ятому пункті Постанови Пленуму ЗС рф від 17 березня 2004 року № 2. Документ визначає поважну причину як ту, що реально перешкоджала подати стороні позовну заяву. У тому ж документі наводяться приклади таких ситуацій:
- Хвороба з оформленим лікарняним листом.
- Лікування в стаціонарі.
- Відрядження в інше місто.
- Догляд за тяжкохворим близьким родичем.
У випадку з хворобою або відрядженням застосовується призупинення терміну позовної давності – це означає, що період, в який у позивача не було можливості пред’явити позов, не буде зараховано в загальний строк.
Ці та інші вагомі причини потрібно буде довести документально, висуваючи конкретні факти.
Частіше буває, що зазначений строк був пропущений працівником без вагомої (доказової) причини, тоді призупинення терміну позовної давності не може бути застосоване. Але захист прав громадян у будь-якій сфері не має терміну давності. З даного питання можна звернутися до трудової інспекції, написавши туди скаргу.
