Що передбачає собою поняття зайнятість?
Зайнятість – це діяльність людини, мета якої полягає у задоволенні особистих потреб (переважно матеріальних), тобто отримання доходу. Ці дії повинні відповідати державним нормативно-правовим актам. Згідно з російським законодавством, кожен громадянин має право на те, щоб розпоряджатися ресурсами і робочими творчим потенціалом на власний розсуд. Саме виконання таких вимог необхідно для того, щоб охарактеризувати раціональне працевлаштування. Види зайнятості, незалежно від своїх особливостей, не мають на увазі під собою жодних примусових заходів. Конституція Російської Федерації говорить про те, що реалізація права на працю повинна бути ініційована самим лише людиною і здійснюється ним у вільній формі.
Зайняті верстви населення
Поняття зайнятості та працевлаштування (їх види) не може бути повним без опису кола осіб, які є суб’єктами таких відносин. Суб’єктами трудових відносин вважаються громадяни, які влаштовуються на роботу, а також роботодавці.
Всі види працевлаштування на роботу – це цілеспрямовані дії стосовно будь-якого суб’єкта. Зайнята особистість являє собою людину, яка є громадянином Російської Федерації, який працює завдяки укладенню договору, закріплює трудові відносини. Список таких осіб є досить великим, і у нього включаються наступні категорії:
Люди, які виконують певний набір дій, які мають на платну основу. Працівникові виплачується винагорода за виконану працю, який він здійснює у межах повного або скороченого робочого дня. Сюди можна віднести як постійну службу, так і тимчасові, сезонні види працевлаштування.
Особи, які мають статус приватних підприємців, котрі займаються комерційною діяльністю.
Підсобні робітники, суть заробітку яких полягає в збуті товарів згідно з висновком договорів на постачання.
Особи, які уклали договори, що мають цивільно-правову основу. Складаються вони щодо виконання робіт або надання послуг. Сторонами договору можуть бути індивідуальні підприємці.
Люди, які отримали посади або призначення, за яке належить винагорода.
Особи, задіяні в силових структурах, таких як пожежна служба, органи внутрішніх справ, кримінальних органах.
Люди, що перебувають на військовій чи альтернативної громадянської службі.
Студенти та учні загальноосвітніх закладів, початкових, середніх і вищих професійних закладів.
Особи, які з певних причин не можуть вести звичну для них трудову діяльність. Серед таких факторів можна перерахувати відсутність працездатності, проходження курсів підвищення кваліфікації, відпустка, лікарняний, перепрофілювання, тимчасову зупинку роботи установи, підготовку до служби у збройних силах та інше.
Люди, які є засновниками організацій. Виняток із цього пункту складають релігійні, громадські та благодійні організації, тому що майнових прав стосовно таких створених структур немає.
