Відчуження майна – це… Про особливості відчуження нерухомого майна

Віктор Кузьмін
1 minute

Відчуження майна – це надання іншим особам у власність різних речей. До них, зокрема, відносять акції та інші цінні папери. Розберемося далі в особливості відчуження майна.

Загальні відомості

У цивільному праві відчуження майна – це процедура, пов’язана з передачею прав на ті чи інші речі. При цьому один суб’єкт (який надає предмет) повинен бути власником. Тут необхідно вказати на один важливий момент. Відмова від права на річ або продукт інтелектуальної власності, передача матеріальних цінностей у тимчасове використання не буде виступати як відчуження майна. Це ж положення діє щодо послуг. Аналогічна ситуація складається при позичкових або орендних відносинах. У зазначених випадках також не здійснюється відчуження майна. Це відбувається тільки при певних операціях. При позику або оренду об’єкти передаються лише у тимчасове використання. Право власності на них залишається у законного власника.

Угоди

Існує певна категорія відносин, при яких відбувається відчуження майна. Це:

  • Купівля-продаж.
  • Дарування.
  • Обмін та ін.

    • У всіх цих випадках одна особа втрачає, а інша набуває право власності на об’єкт. Ним може бути нерухоме або рухоме майно.

    Специфіка

    Перелік речей, щодо яких діє право власності, визначений законодавчо. Між тим, він залишається відкритою і постійно поповнюється. Право власності суб’єкт може втратити не тільки при здійсненні якої-небудь угоди. Особа може також і знищити річ, крім того, вона може бути у нього вилучено на законних підставах.

    Укладення договорів

    Відчуження державного майна відбувається в рамках приватизації. Як правило, в таких випадках знаходиться приватний інвестор, який купує певний об’єкт за встановлену ціну. Відчуження комунального майна здійснюється аналогічним чином. В якості прикладу можна навести приватизацію квартир, оформлених у користування за договорами найму. Також в законодавстві передбачена передача у власність громадянам земельних ділянок. Про особливості відчуження нерухомого майна сказано в нормативних актах МО, а також в ЦК. При передачі у власність землі, зокрема, призначають публічні слухання, проводиться певна підготовка ділянки до операції.

    Мена

    Відчуження майна може відбуватися на оплатній або безоплатній основі. Наприклад, при укладенні договору міни натомість об’єкта особа отримує іншу річ. В цьому випадку право власності на майно перше він втрачає, але набуває його щодо наданої матеріальної цінності. Умови міни прописуються в самому договорі.

    Дарування

    В цьому випадку відбувається безоплатне відчуження об’єкта. Таким же чином здійснюється перехід прав на нього. Крім того, дарувальник вправі звільнити інша особа від майнового зобов’язання перед собою. Однієї з різновидів дарування виступає пожертвування. У цьому випадку, однак, має місце суспільна користь у процесі відчуження. Таким способом, як правило, передаються речі або інші цінності на користь лікарень, релігійних організацій, виховних установ та ін.

    Заборона на відчуження майна

    В законодавстві передбачені випадки, коли суб’єкт не може вільно розпоряджатися своїми матеріальними цінностями. Так, наприклад, при укладенні довгострокового орендного договору (більш ніж на рік) виникає обтяження. При його наявності угода купівлі-продажу не може відбуватися. Так само як і не можна здійснити обмін чи дарування об’єкта. Заборона може діяти і щодо майна, використовуваного в якості забезпечення позову або заарештованого в рамках виконавчого листа. У цьому випадку, якщо суб’єкт не виконує зобов’язання, які він взяв на себе, його власність може використовуватися уповноваженими органами за рішенням суду для їх погашення в примусовому порядку. Найчастіше такі заходи застосовуються до осіб, що ухиляються від виплати кредиту або аліментів.

    Класифікація угод

    Угоди, за умовами яких може передбачатися відчуження майна, що розрізняються за кількістю учасників. Так, угоди можуть бути:

  • Односторонніми. Вони вчиняються одним суб’єктом. Наприклад, такими угодами є заповіт, дарування, відмова від спадкування і ін. Вони стосуються інтересів одного і більше особи. При цьому юридичні наслідки у таких випадках виникають при прийнятті адресатом волевиявлення суб’єкта.
  • Двосторонніми. У таких угодах беруть участь два суб’єкти. При цьому їх волевиявлення повинні збігатися. До таких операцій відносять купівлю-продаж, обмін.
  • Багатосторонні. У таких угодах представлені інтереси більше трьох сторін. Вони полягають в тих випадках, коли між діями учасників немає протиріч і вони орієнтовані на досягнення єдиних цілей. Наприклад, особи домовляються про здійснення спільної діяльності для повернення господарського об’єкта. У ряді угод може передбачатися не один вид участі, а кілька.

    • Продаж об’єктів подружжям

    Майно, придбане в шлюбі, знаходиться в спільній власності. Якщо один з подружжя вирішує продати що-небудь, він повинен отримати на це згоду іншого. При цьому, за пунктом третій ст. 35 СК, воно повинно бути завірене нотаріусом. При відсутності згоди або порушення форми його вираження угода визнається недійсною. Немає необхідності оформляти документ щодо власності, яка належала подружжю до вступу в шлюб. Не потрібна згода і при продажу отриманого майна після реєстрації шлюбу в порядку спадкування чи в дар.

    Часткова власність

    Її відчуження здійснюється відповідно до ст. 250 ЦК. Згідно з цією нормою, продаж частки одним із власників третій особі здійснюється при дотриманні порядку переважного придбання. Він поширюється на законних власників інших частин майна. У цьому разі продавець повинен повідомити їх у письмовій формі про свій намір. У повідомленні він вказує вартість та інші умови правочину. Інші власники повинні протягом місяця прийняти рішення, купувати частку чи ні. У разі їх відмови продавець укладає угоду з стороннім суб’єктом. Аналогічний порядок діє і при обміні. На практиці інші власники зазвичай самі надають відмова від придбання частки в переважному порядку. Даний документ повинен посвідчуватися нотаріусом.

    Особливі випадки

    Угоди, які стосуються відчуження нерухомості неповнолітніх або осіб, які не досягли 14 л., можуть укладатися за згодою їх законних представників. Продаж об’єктів від імені малолітніх здійснюється батьками, опікунами або усиновлювачами. При цьому в законі встановлено обмеження. Так, не можна продати квартиру, яка належить малолітньому, представником якого є його мати, її батькам або іншим її близьким родичам. Законодавство забороняє дарування майна, власниками якого є неповнолітні та громадяни, визнані недієздатними.