Типові норми видачі спецодягу за професіями

Спецодяг та ЗІЗ — одне і те ж?

Є принципова різниця між спецодягом з ЗІЗ? Згідно з поширеним визначенням, під ЗІЗ розуміються засоби, які використовуються з метою запобігання або зменшення впливу на працівників підприємств шкідливих виробничих факторів і забруднюючих речовин. Спецодяг — це один з можливих варіантів ЗІЗ, поряд з взуттям і різними ізолюючими виробами — костюмами, респіраторами, протигазами, рукавичками і т. д. Тому в ряді контекстів два розглянутих терміна можуть бути синонімами.

Специфіка законодавства

Типові норми видачі спецодягу містяться, як правило, у правових актах, що видаються органами виконавчої влади. Наприклад, такі положення є в Наказі Міністерства охорони здоров’я і соціального розвитку №541н від 01.10.2008 р. Даний правовий акт затвердив типові норми безкоштовної видачі спецодягу та інших видів ЗІЗ для працівників, зайнятих на наскрізних виробничих дільницях, а також у сферах, що характеризуються шкідливими умовами праці, на робочих місцях з підвищеною забрудненістю або особливим температурним оточенням. Даний документ містить перелік видів одягу і ЗІЗ, а також норми їх видачі на рік. Назви робочих професій, які включені в правовий акт, що закріплює типові норми безплатної видачі спецодягу, взяті з різних джерел. В основному це кваліфікаційні довідники, що містять класифікації посад та професій.

Положення, що визначають те, в якому порядку повинна забезпечуватися видача працівникам ЗІЗ, закріплені в Правилах забезпечення працівників спецодягом та ЗІЗ. Зокрема, там сказано, що фахівців тих професій, які передбачають типові норми видачі спецодягу, ЗІЗ та інші предмети видаються незалежно від того, чи є їх конкретна посада в кваліфікаційних довідниках та інших галузевих нормативних актах.

Мінсоцрозвитку також може видавати інші положення, що регулюють процедури видачі роботодавцями безкоштовного спецодягу працівникам. Наприклад, це можуть бути Накази, що регламентують відповідні активності в якійсь конкретній сфері ЖКГ, водному господарстві, будівництві, гірничорудному справі, металургії, нафтогазовому комплексі і т. д.

Визначальне значення при визначенні зобов’язань по видачі ЗІЗ та спецодягу для роботодавця має не стільки професія, скільки фактичні умови виробництва. Наприклад, якщо мова йде про хімічному підприємстві, то в будь-якому випадку будуть встановлені норми видачі спецодягу для водіїв, зварювальників, слюсарів, кранівників — всіх тих, хто зайнятий на ділянках, що характеризуються шкідливим оточенням або особливої температурою. Однак у законах можуть визначатися специфічні види ЗІЗ та спецодягу, які оптимізовані для використання фахівцями на конкретних посадах. Наприклад, норми видачі спецодягу для водіїв у харчовій промисловості передбачають оснащення працівників сигнальними костюмами, головними уборами, утепленими жилетами і куртками, шкіряними черевиками, а також рукавичками, які покриті полімером. У свою чергу, для працівників, які керують засобами транспорту в електроенергетиці, відповідні норми можуть зумовлювати необхідність видачі плащів для захисту від води, валянок, а також спеціальних костюмів.

Можна зазначити, що правила, що стосуються постачання працівників спецодягом, — прерогатива не тільки російського законодавства, але й інших країн. Схожі у багатьох юридичних сферах правові акти діють, наприклад, у Білорусі. Норми видачі спецодягу в РБ, в цілому, визначені за тим же принципами, що і в РФ. Працівники білоруських підприємств в тих областях, де передбачається шкідливе виробництво, повинні безкоштовно отримувати необхідні засоби захисту.