Судова неустойка: стягнення, зменшення, розрахунок

Термін

Якщо боржникові ставиться судова неустойка, у постанові про це має бути вказівка на період, на який суб’єкт має погасити зобов’язання в натурі. Після його закінчення у разі невиконання акта починається нарахування суми за прострочення. При визначенні строку, в який особа зобов’язана виконати приписи, інстанція повинна враховувати можливості відповідача, рівень скрутності реалізації приписів, інші фактори, які можна назвати істотними. У цьому зв’язку зобов’язаному особі необхідно пред’явити докази, якими він обґрунтовує реальний період, в межах якого він зможе виконати вимогу. Приміром, якщо на боржника покладено обов’язок передати якісь речі з певними родовими ознаками, а деяка їх частина у відповідача відсутня, то він може надати документи чи інші матеріали, що підтверджують термін, в який він отримає предмети від третіх осіб.

Важливий момент

Окремо слід розглянути новий підхід, який використовується у відношенні зобов’язань з передачі речей, визначених родовими ознаками. До недавнього часу інстанції виходили з того, що особа, яка зобов’язана передати такі матеріальні цінності, наприклад, в рамках договору про поставку, може відмовитися від його виконання, тоді набувач отримує можливість вийти з угоди, придбати необхідний товар у третьої особи, а потім звернутися до першого контрагенту за відшкодуванням збитків. В даний час поширена наступна судова практика по неустойці. Сьогодні відсутність у боржника необхідної кількості речей для передачі кредитору не звільняє його від виконання зобов’язання, якщо воно можливе шляхом придбання їх у сторонніх суб’єктів. Це означає, що забезпечити реалізацію приписів можна з допомогою астрента. Судова практика по неустойці свідчить також і про те, що сума може звинувачують боржника і у випадку, коли кредитор звертається з вимогою про примушення відповідача до утримання від вчинення тих чи інших дій. Астрент може використовуватися і при пред’явлення негаторного позову.