Розїзний характер роботи: що це значить, оформлення, компенсації

Наочний приклад (компенсація)

А ось інша ситуація. Припустимо, працівник організації, середньодобовий заробіток якого дорівнює 1 200 р., повинен був протягом семи днів виконувати роботу, перебуваючи в роз’їзних умовах праці. Потім, по завершенні обов’язків, він надав у бухгалтерію докази, що підтверджують його витрати за даний період. Він доклав автобусні квитки в обидва кінці, коштували в загальному 4 000 р., і чек з службової готелі на 8 000 грн.

Економічні служби нарахували працівникові компенсацію у розмірі 20 400 р. Ця сума вийшла в результаті складання компенсації горезвісних витрат (12 000 руб.) та добових (1 200 х 7 = 8 400). Він отримує ці гроші «чистими». Адже мова йде про компенсації, а вона не оподатковується.

Робота протягом доби

Особливої уваги заслуговує трудова діяльність тих людей, які протягом всього дня працюють в русі. По суті, це і є роз’їзний характер роботи (в трудовому договорі це також зазначається). Мова зараз йде про водіїв громадського транспорту і пересувних відділень зв’язку, а також шоферах, зайнятих на перевезенні пошти. Крім перерахованих фахівців, у цей перелік входять працівники підприємств, діяльність яких полягає в здійсненні будівельних, налагоджувальних і монтажних робіт. Природно, в список включені всі особи, пов’язані із залізничним транспортом – кондуктори, провідники, машиністи.

Але це ще не все, що стосується такої теми, як роз’їзний характер роботи. Робочий час має бути унормовано, але в даному випадку це не завжди здійсненно. Тому, якщо тривалість цієї діяльності перевищує 12 днів на місяць, але співробітники все одно щодня повертаються додому, їм виплачується 20-відсоткова надбавка. Тобто, якщо місячна ставка дорівнює 25 000 р., то в якості компенсації до цієї суми додається ще 5 000 грн.

У випадках, коли роз’їзна діяльність займає менше 12 днів в місяць, людині покладена компенсація до 15%.