Прямі й непрямі докази: визначення, правила використання та особливості

Специфіка використання

При застосуванні прямих доказів для виявлення обставин достатньо перевірити сумлінність джерела, переконатися у відповідності змісту інформації дійсному стану. Відповідно, зробити висновок про існування факту набагато простіше. Непрямими доказами є відомості, зв’язок яких з обставинами неочевидна. При їх використанні необхідно не тільки підтвердити доброякісність джерела та достовірність інформації, але і провести складну роботу з формулювання правильних висновків з комплексу отриманих даних. Ситуація ускладнюється і тим, що непрямі докази допускають неоднозначне тлумачення свого значення. Тому у всіх випадках необхідний всебічний аналіз інформації.

Специфіка аналізу

Щоб можна було використовувати непрямі докази в справі, необхідно встановити достовірність їх змісту. Уповноважений службовець, провідний виробництво, повинен визначити, чи говорить правду свідок про наявність ворожості у відносинах між потерпілим та обвинувачуваним, дійсно на знарядді злочину присутні відбитки пальців підозрюваного і так далі.

Також слід встановити зв’язок отриманої інформації з досконалим діянням. Так, наявність неприязних відносин між обвинуваченим і потерпілим може і не призвести до злочину, на місці події були виявлені сліди від взуття суб’єкта, однак це зовсім не означає, що саме він був там, оскільки його черевики міг надіти і інша людина.

Відповідно, при використанні непрямих відомостей необхідно не тільки виявити будь-яку обставину, але і визначити його зв’язок з встановлюваними фактами. Її форми можуть бути різними: просторово-часова, причинний і так далі.