Про що свідчить ст. 140 ТК РФ?

Розірвання трудового договору з наймачем означає, що працівник уже не є членом колективу, а отже, на нього не будуть більше поширюватися всі існуючі до цього гарантії. Але одна з них завдяки діючому в країні закону все-таки зберігається. Вона вказана ст. 140 ТК РФ. Які права у відповідності з нею має колишній співробітник? Про це слід поговорити детальніше.

Законне право

Припинення трудових відносин між наймачем і працівником проходить у відповідності з певною процедурою. Її дотримання є обов’язковим для обох сторін. Громадянин повинен повністю розрахуватися з підприємством і сумлінно відпрацювати певний час аж до дати, вказаної у наказі. Наймач ж в свою чергу зобов’язаний розрахуватися з ним за всіма правилами. Причому зробити це він повинен вчасно. Терміни проведення остаточного розрахунку регламентовані відповідної ст. 140 ТК.РФ.

У ній говориться, що усі грошові суми, що належать працівнику за договором, повинні бути отримані їм на день звільнення. Це – свого роду гарантія від держави. Воно вимагає, щоб роботодавець сплатив громадянину за весь той час, коли він виконував свої обов’язки у відповідності з посадовою інструкцією. У ст. 140 ТК РФ розглянуто також випадок, який досить часто зустрічається в реальному житті. Як бути роботодавцю у разі відсутності працівника на місці в день звільнення? У такій ситуації треба діяти таким чином: видати колишньому співробітникові всі гроші тоді, коли він зажадає. Ст.140 ТК РФ дозволяє зробити це не пізніше дня, наступного після того, коли працівник заявить про своє бажання.

Спірні питання по темі

Практика показує, що сторонам не завжди вдається досягти домовленості. Іноді між ними виникає спір щодо розміру остаточного розрахунку.

Як правило, ця сума повинна включати в себе:

• нарахування у відповідності з табелем за останній місяць роботи;
• компенсацію за дні невикористаного раніше чергової відпустки.

Деколи при складанні розрахунків у бухгалтера, що займається нарахуванням заробітної плати, виникають до працівника деякі питання чи претензії. Щоб їх вирішити потрібно час, а воно в даному випадку обмежена датою звільнення. Подібні випадки не рідкісні. Їх теж враховує Трудовий кодекс. Ст. 140 ТК РФ зобов’язує наймача виплатити працівнику в день його звільнення хоча б якусь частину належних йому коштів. Це та сума, яку роботодавець не заперечує. Решту розрахунку громадянин отримає тоді, коли будуть роз’яснено всі незрозумілі моменти. Можливо, для цього знадобиться час, щоб зібрати всі підтверджуючі документи. Після вирішення спору працівник зможе отримати гроші, що залишилися разом з поясненням причин затримки.

Важливі обставини

Деякі недбайливі наймачі допускають порушення при розрахунку колишніх співробітників. Детальний опис можливих випадків розглянуто ст. 140 ТК РФ з коментарями.

Тут можна виділити кілька ситуацій, які зустрічаються найбільш часто. По-перше, необхідно чітко розуміти, що закон розуміє під днем звільнення. У цей час працівник ще вважається повноправним членом колективу. На нього поширюються всі положення, що діють на підприємстві. Чоловік повинен повністю відпрацювати цей день і отримати за свою працю відповідну винагороду. По-друге, треба розмежовувати поняття, пов’язані з виплатою зароблених коштів чинним і звільненим працівникам. Для першої категорії окремим положенням встановлені спеціальні дні. Підприємство виплачує нараховані суми відповідно до складеної відомістю. Для другої категорії такий документ вже не діє і втрачає свою силу. Не можна відкласти надання остаточного розрахунку до того моменту, коли іншим працівникам будуть видавати зарплату. Це вважається грубим порушенням. Звільнений фахівець повинен вчасно отримати всі належні йому кошти.

Суворі заходи

Невиконання закону завжди тягне за собою серйозні наслідки. Кожен наймач повинен пам’ятати це і намагатися не порушувати правила, встановлені державою. Чим загрожує для роботодавця порушення ст. 140 ТК РФ? Штраф у цьому випадку встановлюється у відповідності з Кодексом про адміністративні правопорушення.

У цьому нормативному акті є стаття 5.27, де докладно описані всі можливі варіанти відступу від правил. Тут описані наслідки, до яких можуть призвести такі дії. Якщо в ході розгляду виявлена вина конкретного працівника, то за законом він повинен буде виплатити штраф. Розмір його складає від 1000 до 5000 рублів. В такому ж розмірі, як правило, караються і індивідуальні підприємці. Якщо ж компетентні органи з’ясують, що вина за вчинене правопорушення лежить на адміністрації підприємства, то будуть прийняті більш суворі заходи. Як юридична особа компанія повинна буде заплатити від 30000 до 50000 рублів. Цієї суми буде достатньо, щоб надалі намагатися не робити таких проступків і уважно стежити за роботою своїх співробітників.