Перерви в роботі: види, умови, належний час

А якщо неповний робочий день?

Напевно, у багатьох читачів виникло питання, чи є необхідність надавати перерву на роботі для відпочинку і харчування тоді, коли люди здійснюють трудову діяльність у відповідності з неповним робочим вдень або за сумісництвом. Важливо відзначити, що в російському трудовому законодавстві немає коментарів та застережень з цього приводу. Отже, роботодавець зобов’язується надати таким співробітникам обідню перерву, тривалість якого за ініціативою наймача, як правило, дорівнює тридцяти хвилинах (визначеного законодавством мінімуму). Необхідно доповнити, що за згодою працює неповний день працівника можна виявити частина робочого дня, протягом якої його не можна наділяти перервою на харчування та відпочинок.

Важливо відзначити, що наймач має право внесення «плаваючого» обідньої перерви. Так, за допомогою ПВТР суворим чином зазначається лише тривалість, а також формується часовий коридор, однак момент його початку визначає за погодженням з керівництвом підрозділу сам працівник. До речі, якщо справа стосується лише одного співробітника, режим роботи якого індивідуальний, можна розібратися з питанням і без ПВТР. Як правило, в даному випадку абсолютно всі особливості перерв, що надаються йому, а також початок і закінчення робочого дня відображаються за допомогою трудового договору або додаткової угоди до нього. Тоді, коли працівник з власної ініціативи вирішує застосовувати обідню перерву для здійснення трудової діяльності, то це лише його вибір. Проте оплачувати відповідну роботу наймач не зобов’язується.