Оформлення квартири у власність. Реєстрація права власності на квартиру
Більшість потенційних покупців нерухомості вважає, що найбільш складним і досить небезпечним етапом придбання виступає реєстрація квартири у власність. Ця думка цілком справедливо. На жаль, багато хто не знають, як відбувається визнання права власності на квартиру. Розглянемо цей етап більш детально в статті.
Загальні відомості
Побоювання покупців справедливі не тільки стосовно нерухомості на вторинному ринку. Така думка має місце й у випадках, що стосуються новобудов. Не всі знають, де і як перевіряється юридична чистота об’єкта. Перед тим як отримати право власності на квартиру, необхідно знати, які необхідні папери для цього і в які інстанції треба звертатися.
Існуючий порядок
Квартира являє собою об’єкт нерухомості. Вчинення будь-яких угод з ним повинно фіксуватися у відповідних органах. Зокрема, це стосується купівлі-продажу, дарування, обміну. Реєстрація права власності на квартиру здійснюється в УФРС. Раніше ця інстанція іменувалася ДБР. З 1998 року відповідно до ФЗ “ПРО держреєстрацію прав на нерухомість” законодавчо визначена необхідність фіксації угод в єдиному реєстрі. Крім оформлення необхідних паперів, покупцеві потрібно сплатити держмито.
Важливий момент
В першу чергу, необхідно чітко розуміти різницю між правом володіння і правом власності. Останнє виникає при угоді купівлі-продажу. Перехід права власності, як вище було сказано, обов’язково реєструється у відповідній інстанції. Не завжди, однак, сторони угоди дотримуються цього положення. Тим не менш відсутність папери, що підтверджує офіційний перехід об’єкта до іншого особі, не може бути підставою, щоб визнати недійсним договір на право власності.
Квартири, передані новому господареві, але не поставлені на облік в УФРС, є лише об’єктом володіння. За ст. 305 ЦК покупець наділяється правом захисту свого майна. Тим не менш розпоряджатися на власний розсуд він нерухомістю не може. Це обумовлено тим, що, поки не буде отримана папір з УФРС на нового власника, право власності на квартиру зберігається у продавця. Щоб уникнути різних непорозумінь, необхідно завершити процес.
Самостійне оформлення квартири у власність
В першу чергу, необхідно підготувати необхідні папери. З цього приводу можна проконсультуватися безпосередньо в УФРС. Для кожного випадку необхідні певні документи на право власності. Квартири можуть переходити від одного власника до іншого у відповідності зі звичайним передавальним актом або на підставі угоди, завіреної у нотаріуса. В останньому випадку в УФРС потрібно надати новий кадастровий паспорт і виписку з ЕГРП. При цьому для договору, складеного в звичайному письмовому вигляді, буде достатньо колишнього паспорта. Сума державного мита буде залежати від дати здійснення угоди купівлі-продажу. Необхідно з’ясувати також порядок, згідно з яким подаються документи на власність. Квартири в новобудовах ставляться на облік тільки після здачі будинку в експлуатацію.
Основні папери
Щоб отримати свідоцтво про власність на квартиру, необхідно надати:
- Заяву.
- Договір, який був укладений між покупцем і продавцем (співінвестором і будівельною фірмою тощо).
- Передавальний акт.
- Копію паспорта.
- Квитанцію про те, що сплачене держмито.
Якщо оформлення квартири у власність здійснює представник продавця, то повинна бути також довіреність, завірена у нотаріуса. Можливо, до переліку паперів потрібно буде додати поверховий план (його отримують в БТІ) та експлікацію.
Особливості паперів
Заява на оформлення квартири у власність складається в одному дійсному примірнику. Порядок його написання встановлений чинним законодавством. У заяві обов’язково має бути підпис покупця. Особливих вимог до форми написання немає: текст може бути написаний від руки або надрукований.
Документи, які подаються для реєстрації власності на квартиру, визначають зміст угод, які, в свою чергу, проведені у звичайній письмовій формі. Ці папери повинні бути представлені в двох примірниках. Вони виступають в якості підстави для реєстрації наявності, припинення, обмеження, виникнення, переходу права власності. Один примірник після закінчення процедури новий власник отримує назад. Другий же відправляється у справу до правовстановлюючої документації. Заяву може бути надіслано у вигляді поштового відправлення з складається обов’язково описом вкладення, повідомленням і оголошеною цінністю. У цьому випадку підпис покупця повинна бути посвідчена нотаріусом.
Зміст паперів
Всі тексти заяв та інших документів, які надаються до органу держреєстрації, повинні бути написані розбірливо і чітко. Назви організацій вказуються без скорочень. Обов’язково наводиться місцезнаходження юридичної особи, адреса громадянина. Всі ці відомості зазначаються повністю. Не приймаються папери, в яких містяться підчистки або приписки, закреслені слова, інші виправлення і помарки, а також заповнені олівцем, мають сильні ушкодження, що не дозволяють однозначно тлумачити їх зміст. Якщо документація складена на кількох сторінках, вони повинні бути пронумеровані та прошиті. А також скріплені печаткою структури, що видала папери.
Особливості процедури
Отримати свідоцтво про власність на квартиру в новобудові майбутній власник може після закінчення 30 днів з моменту подачі всіх необхідних паперів. Протягом цього періоду службою перевіряються надані відомості. Це стосується не тільки паперів від заявника, але і документів на придбаний об’єкт. Підтверджується факт будівництва, введення його в експлуатацію, порядок розподілу житлових приміщень. Після внесення необхідної запису до реєстру оформлення квартири у власність вважається закінченим.
Можливі проблеми
Далеко не у всіх випадках реєстрація права власності на квартиру проходить в установлений термін і без складнощів. Особливо часто виникають труднощі у тих громадян, які купують житлову нерухомість в новобудові. Найчастіше оформлення квартири у власність затягується, в разі, якщо безпосередньо будівництво завершено, об’єкт введений вже в експлуатацію, а необхідні папери, які засвідчують це, підготовлені не були. Зазвичай така ситуація відбувається внаслідок конфлікту між підрядником або інвестором і замовником споруди. Буває також, що інвестор та представники адміністрації району не можуть прийти до взаємної згоди щодо “міський частки”.
У цьому випадку необхідний пакет документів від забудовника не може бути відправлений у реєстраційну службу. Це, в свою чергу, означає, що громадяни самостійно не можуть звернутися в УФРС. Як практика показує, багато співінвестори вибирають вичікувальну тактику. Вони діють до того моменту, поки не будуть вирішені всі виниклі труднощі без їх участі. Найбільш ініціативні громадяни, які прагнуть швидше завершити оформлення квартири у власність, починають звертатися в різні інстанції. Але в такому разі найбільш ефективним і раціональним засобом вирішення виниклих проблем вважається подача позову в суд. У заяві має міститися вимога про визнання за новим власником права власності на об’єкт.
Додаткові можливості громадян
У практиці мають місце випадки, коли люди повертали свої гроші, віддані компанії-забудовнику в рахунок оформлення права власності на житлову нерухомість. Зрозуміло, що це робилося через судову інстанцію. Таке право досить часто прописується у договорах про пайову участь або інвестуванні. Крім того, є можливість стягнути неустойку за недотримання строків передачі житлового об’єкта у власність, у разі якщо в угоді конкретно визначена дата введення будівлі в експлуатацію та розподілу приміщень. Також у співінвестора є право подати позовну вимогу про заподіяння моральної шкоди і спробувати компенсувати витрати на послуги юридичної фірми (в разі звернення до неї за допомогою).
Юридичний аспект
Маючи папери, що підтверджують належність об’єкта, громадянин гарантовано отримує можливість захисту майна від незаконного посягання інших осіб, неправомірних дій з боку адміністративних органів. Загальні межі реалізації права власності, які належать до будь-якого майна, закріплюються у статті 209 ЦК. Необхідно пам’ятати і про відповідальність, яку несе кожен господар житла. Правове регулювання відносин у сфері власності на нерухомі об’єкти здійснюється за допомогою низки нормативних актів. Слід зазначити, що законодавство в останні роки зазнало чимало змін. Були внесені певні доповнення, що дозволили більш чітко уявляти процес отримання права власності на квартиру, будинок чи інше житлове приміщення, процедуру реєстрації. В Цивільному кодексі вперше за всю історію російської кодифікації була сформована ціла глава. Вона присвячена безпосередньо права власності та іншим юридичним можливостям, що стосуються житлових приміщень.
Висновок
Власність являє собою основну умову політичної і економічної незалежності громадянина. Вона виступає в якості головної гарантії свободи людини. Суть права власності розкрита в ст. 209, п. 2, частини 1 ЦК. У законі встановлено, що власник на власний розсуд може здійснювати будь-які дії, які не будуть суперечити існуючій нормативній базі та порушувати права і свободи інших осіб щодо майна, яке належить йому. До таких дій відносять відчуження, продаж, міну, дарування, передачу в користування або розпорядження і так далі. Будь-які дії, проте, повинні бути зафіксовані у відповідному реєстрі. Кожен громадянин або організація, які здійснюють операції з нерухомим майном житлового призначення, повинні дотримуватися встановлений законодавством порядок. Однією з неодмінних умов є своєчасне оформлення права власності.