Обовязки і відповідальність власника жилого приміщення та членів його сімї

Відповідальність власника житлового приміщення – юридична конструкція, що описує заходи, що вживаються до власнику житла та особам, що проживають на право використання приміщення, за порушення законодавства.

Обсяг прав і обов’язків власника житлоплощі

Власник володіє найбільш повним обсягом прав і обов’язків щодо наявного майна. Сюди включається володіння (можливість впливу), використання (вилучення корисних властивостей предмета), розпорядження (право продати, подарувати, заповісти або відмовитися від права власності).

Останній пункт є найбільш важливим, що відрізняє власника від осіб, які мають право проживання в приміщенні.

Закон покладає на власника обов’язок утримувати майно в належному вигляді. Сюди включається оплата комунальних послуг, витрати на підтримання в нормальному стані загального майна всього будинку. На власника покладається обов’язок сплачувати внески на капітальний ремонт будівлі, в якій розташовуються його особисті володіння, навіть якщо вони складають малу частину від загального цілого.

Наявність комунальних послуг зобов’язує укласти договір з відповідною організацією. Якщо власник відмовиться, постачальник має право звернутися до суду, щоб той зобов’язав власника укласти угоду з постачальником.

Якщо має місце фактичне споживання комунальних послуг, то суд стягне гроші ще й за це.

Також в ЖК виділений пункт про обов’язкове укладання угоди на вивезення твердих комунальних відходів.

Форми відповідальності власника

Людина, що володіє нерухомістю, зобов’язаний підкорятися правилам, зазначеним у договорі. Відповідальність власника житлового приміщення – це досить серйозний інструмент врегулювання багатьох спірних питань. У особі, відмовляється підкоритися правилам, застосовуються різні заходи впливу:

• Позбавлення прав на житло через недобросовісного використання.
• Стягнення збитків, заподіяних сусідам і загального майна будинку.
• Стягнення боргів по комунальним платежам, внесків на капітальний ремонт.
• Адміністративна відповідальність (покарання за порушення правил користування житлових приміщень, незаконне перепланування, переобладнання тощо), результатом чого стають штрафи і стягнення матеріального збитку.

Перераховані заходи цивільно-правового та адміністративного характеру можуть застосовуватися одночасно. Сплата штрафу не позбавляє від компенсації моральної та матеріальної шкоди.

Якщо власників кілька

Солідарна відповідальність власників житлового приміщення означає, що вона покладається на них, відповідно до їх частці у спільному майні. Це означає, що суд у відповідних пропорціях розділить суму за заподіяння шкоди чужому майну. Не має значення, що другий власник знаходиться в іншому місці. Це питання є предметом іншого розгляду.

Дещо складніше з комунальними послугами (вода, газ, електроенергія). За них нарахування проводяться по лічильникам. Простіше справа йде з послугами за утримання спільного майна будинку, прибудинкової території, за опалення. Там головну роль у розрахунках грає площа знаходиться у володінні власника житла.

Солідарна відповідальність власників житлового приміщення поширюється і на спільне майно багатоквартирного будинку. Вони мають у ньому частку пропорційно частці у житловому приміщенні.

Позбавлення права власності

Відповідальність власника житлового приміщення у формі позбавлення права власності на квартиру – крайня міра. Підстави – неодноразові порушення, зафіксовані в рішеннях судів, постанови адміністративних органів.

Муніципальний орган, накопичивши матеріал, може подати позов. Право власності припиняється, квартира виставляється на торги.

Одночасно з цим у ЦПК встановлено заборону стягнення на єдине житло та земельну ділянку, на якій воно розташоване. Позбавлення права власності застосовується у разі неодноразових заборон в Кпап.

Якщо порушення допускаються іншими мешканцями, зокрема, проводиться систематичне затоплення сусідніх квартир, все одно діє правило про відповідальність власника житлового приміщення за неналежне використання житлового приміщення. На цьому і побудована судова практика.

Затоплення сусідньої квартири

Відповідальність власника за затоплення житлового приміщення має цивільно-правову природу. Що це означає? Адміністративні органи можуть встановити факт неналежного використання житлового приміщення, зокрема, здійснення дій, що призвели до затоплення і призначити штраф.

За відшкодуванням збитків та стягненням моральної шкоди треба звертатися в суд шляхом подачі позову. В рамках процесу призначається технічна експертиза, виявляє причини затоплення, чиї дії або чия бездіяльність стало його причиною.

Основним документом, що підтверджує факт шкоди, служить акт, складений представниками керуючої організації і (або) фото – та відеоматеріали, надані позивачем, а також звіт оцінювача.

Експертиза може замовлятися до судового розгляду з метою зберегти сліди докази.

Суддя стягує шкоди з власника, незалежно від того, хто насправді проживає в квартирі. Власник житла потім має право стягнути збитки по суду в рамках регресу з особи фактично проживав у квартирі на той момент.

Конфлікти з сусідами

Відповідальність власника житлового приміщення перед сусідами не виключається лише вище описаними випадками. Є ще поняття загального майна (електро-, газо-, водопровідні та інші мережі та комунікації).

Забороняється смітити або псувати загальне майно, створювати незручності у використанні.

Поліцейські часто стикаються з скаргами на шум у вечірній або нічний час. Законодавство дійсно встановлює відповідні обмеження.

Всі ці порушення караються за нормами Кпап: складаються протоколи, виписуються штрафи і т. д. Притягнення до відповідальності у даній області лягає на органи внутрішніх справ і органи житлового нагляду.

Перевлаштування і перепланування

Вони означають собою серйозне зміна конструкції будівлі, окремої квартири. Вони вважаються самовільними за умови відсутності дозволу, отриманого в установленому порядку.

Закон дає право робити перепланування або перебудови, але судова практика і зміни в ЦК на сьогоднішній день зробили їх майже нереальними. Тому заздалегідь варто спробувати добитися дозволу від місцевих органів влади, а потім перебудовувати.

Ситуація може розвиватися двома шляхами: або суд виносить негативне рішення, які органи влади самі звертаються з метою зобов’язати повернути конструкцію приміщення в початковий стан. Щоб не зіткнутися з проблемами, варто заздалегідь з’ясувати, які дії законодавство відносить до перепланування або перебудови.

За незаконне перепланування призначається штраф. Якщо влада за свій рахунок зносять незаконну прибудову, гроші стягуються з винної особи.

Зміни, що вносяться у внутрішніх приміщеннях з порушенням законодавчого порядку, блокують проведення операцій з нерухомістю.

Ситуація набагато простіше з будівлями на земельній ділянці, якщо він належить громадянину на праві власності або наданих для житлового будівництва. Ці види власності узаконюються шляхом подання декларації в Росреестр без перевірки з боку органів влади. Таким же чином вносяться зміни в конструкцію будинку або робляться прибудови.

Містобудівний кодекс обмежує ініціативу по зведенню будівель в 3 поверху на власній ділянці, відведеній під будівництво.

Комунальні послуги

Нарахування здійснюється з урахуванням тарифу та обсягу спожитої послуги або розміру житлової площі. Електроенергія, спожита вода враховуються з допомогою лічильників. Приймається до уваги і кількість проживаючих людей.

Зміст спільної власності розраховується з розміру частки у спільному майні, а розмір щомісячної оплати змінюється лише при встановленні нового тарифу. Це яскравий приклад того, як власники житлового приміщення несуть солідарну відповідальність.

Компанії, що надають послуги, має право стягнути оплату за спожиті без пені та штрафів.

Суми розподіляються, згідно частці у праві власності на житлове приміщення.

Члени сім’ї власника

Власник або власники – головні володарі прав користування, володіння і розпорядження житлом або іншою нерухомістю. Зв’язок спорідненого або іншого характеру переносить частину цих прав на інших осіб, які постійно проживають в квартирі.

Треба зазначити, що закон і судова практика виділяють дві категорії громадян, які вважаються членами сім’ї власника.

В першу групу включаються чоловік, спільні діти і батьки власника. Чоловіком вважається людина, з яким оформлені офіційні шлюбні відносини. В даному випадку важливим є факт родинного зв’язку або наявність шлюбу.

У другу групу включені інші родичі, особи, яким регулярно надається матеріальна підтримка (пенсіонери за віком, інваліди). Ознаки сімейних відносин – це взаємна повага, ведення спільного господарства, спільні інтереси, відповідальність один перед одним.

На інших осіб статус члена сім’ї поширюється за умови спільного проживання і сприйняття людини в такому статусі.

Право користування

Власник, який володіє правами володіння нерухомістю, має обмежені переваги. Говорячи про використання житлового приміщення, в даному питанні рівні. Власник або інший власник не може ущемляти інших які проживають, наприклад, у використанні кухні, туалету, загальних приміщень і т. д.

Договором між власником і вселяющимся особою можуть бути встановлені умови використання новим мешканцем будинку або квартири. Наприклад, які приміщення передаються у його повне використання, а до яких його доступ обмежений.

Угода укладається відповідно до правил ЦК. З права проживання випливають обов’язки та відповідальність членів сім’ї власника житлового приміщення.

Яка відповідальність мешканців – не власників

Вона поширюється на оплату комунальних послуг, дотримання правил проживання, заборона на незаконне перепланування або переобладнання.

Власник має право звільнити проживаюча особа про обов’язок оплачувати комунальні послуги шляхом укладення договору. Бажано завірити цей документ у нотаріуса, щоб не виникало сумніву в його справжності. У такій ситуації відповідальність стосується лише власника.

Страхувати відповідальність

Багато людей упереджено ставляться до такого роду дій. Страхування відповідальності власників житлових приміщень стосується шкоди, заподіяної життю, здоров’ю або майну третіх осіб. Наприклад, від того ж затоплення чи інших подій, виникнення яких цілком ймовірно.

Страховка не виплачується, якщо людина діяла навмисно, сприяючи настання страхового випадку. Таким чином, порушення правил використання житлових приміщень не входить у цей перелік.

Закон не зобов’язує власника або наймача страхувати відповідальність. Практика показує, що домогтися виплат від власника важко.

Висновок

Відповідно до ЖК РФ відповідальність власника житлового приміщення включає в себе заходи цивільно-правового характеру:

• Призначення штрафу.
• Усунення допущених порушень.
• Стягнення збитків.
• Приведення майна у вихідне стан.

В першу чергу відповідальність стосується власника, а також стосується осіб, що мають право проживання. Договором вона може бути обмежена в межах, встановлених законом.