Невинне заподіяння шкоди і відповідальність

Розмежування категорій

Враховуючи все вищесказане, можна говорити про те, що невинне заподіяння шкоди не має в собі інтелектуального моменту. Іншими словами, не проглядається позитивна психологічна зв’язок між винним у злочині і заподіяними його поведінкою злочинними наслідками. Однак це положення правомірне лише у випадках, передбачених ст. 28, п. 1 КПК. Якщо розглядати вольовий момент, то можна відзначити певну схожість в категоріях. Воно полягає в тому, що і при легковажному, і при недбалому, і при невинному заподіянні шкоди відсутня позитивне ставлення до ймовірного настання наслідків, які становлять соціальну небезпеку. Однак у першому випадку людина передбачає можливість появи такого результату. Але при цьому він здійснює потенційно небезпечне вольове діяння, прагнучи при цьому застосовувати які-небудь фактори в особистих інтересах, намагаючись запобігти небезпечні наслідки. Так, наприклад, людина, знаючи про те, що ймовірно наступ шкоди, сподівається на його запобігання, використовуючи для цього об’єктивні фактори: оповіщення третіх осіб, прийняття яких-небудь технічних заходів тощо