Невикористану відпустку при звільненні: особливості розрахунку, компенсація і вимоги

Згідно з чинним законодавством, за кожним працівником закріплено право на щорічний відпочинок з виплатою відпускного допомоги. Але не завжди, по ряду причин, виходить «відгуляти» покладені дні, або співробітник приймає рішення розірвати трудовий договір. В цьому випадку як розрахувати невикористану відпустку при звільненні та на яку компенсацію може розраховувати працівник?

Положення про надання

Оплачуваний відпочинок надається щорічно з розрахунку відпрацьованого працівником за фактом часу.

Право на перший оплачуваний відпочинок з’являється у працівника після піврічного періоду роботи в даній організації чи установі, починаючи з першого дня здійснення трудової діяльності.

Грубе порушення норм трудового права, виражену в невиправданому ненадання щорічного відпускного періоду, тягне встановлене законом покарання.

Перенесення періоду відпочинку працівника допускається тільки у зв’язку з крайньої виробничої необхідністю. Факт перенесення відпустки має бути офіційно зафіксований наказом керівництва.

Невикористаний в поточному році період відпочинку працівника підлягає перенесенню на наступний рік. При цьому чергова відпустка надається за два періоду з відповідною виплатою.

Окремим працівникам і посадовим особам чинним законодавством та внутрішніми нормативними актами передбачено надання додаткових періодів оплачуваної відпустки. Додаткова відпустка враховується при розрахунку загальної суми відпускних виплат.

Для категорій працівників, що займають посади працівників з ненормованим робочим днем, законом передбачено надання додаткових днів відпочинку (додатковий відпуск). Кількість доданих до основної відпустки днів визначається колективними угодами та правилами внутрішнього розпорядку в конкретній організації. Верхню межу встановлює керівництво організації для кожного працівника окремо, нижня межа не може бути менше трьох днів.

За угодою сторін щорічний відпочинок може бути надано працівникові окремими періодами, кожний з яких має становити не менше половини загального періоду (тобто не менше чотирнадцяти днів).

Порядок обчислення

Тривалість щорічної відпустки працівника з виплатою відпускного допомоги становить двадцять вісім календарних днів. При розрахунку загальної тривалості відпочинку працівника в поточному році офіційні святкові дні з даного періоду виключаються.

Загальна тривалість відпочинку працівника збільшується на кількість додаткових днів, що надаються окремим категоріям робочих посад і фахівців.

Як вважається стаж?

Період стажу працівника, який гарантує надання йому щорічної оплачуваної відпочинку, становить:

• Відпрацьований працівником дійсний час (робочі дні, коли він знаходився на робочому місці і здійснював свою трудову діяльність).
• Періоди невиконання працівником трудової діяльності, допустимі відповідно до норм закону та внутрішніми нормативними документами організації (наприклад, дні відпочинку, які є загальноросійськими неробочими днями, відгули, що надаються на законних підставах).
• Періоди, коли працівник не міг виконувати покладені на нього обов’язки у зв’язку із звільненням, якщо згодом він був відновлений на своїй посаді.
• Періоди, коли працівник був усунений від виконання своїх обов’язків у зв’язку з відсутністю медичного огляду з вини інших осіб.
• Періоди, коли працівник перебував у черговій відпустці.
• Неоплачувані періоди відпочинку, що надаються згідно з законодавством на строк, що не перевищує чотирнадцяти днів (відпустка за свій рахунок).

Що не входить в стаж роботи?

Не включаються в розрахунковий стаж наступні періоди:

• Відсутність працівника на робочому місці без наявності об’єктивних на те обставин (наприклад, прогули). До таких періодів належать час, на яке працівник був усунений від виконання своїх обов’язків (наприклад, у зв’язку з алкогольним або наркотичним сп’янінням, відсутністю медичного огляду або працівник, який не пройшов і не здав нормативи охорони праці, тобто не має допуску до здійснення визначених видів робіт).
• Період відпустки по догляду за маленькою дитиною.

Гарантія реалізації прав на відпустку при звільненні

Законодавство нашої країни надає право працівнику на отримання компенсації за невикористану відпустку при звільненні, який він не встиг реалізувати за накопичене час трудового стажу у свого роботодавця.

Працівник має право відгуляти невикористані дні до розірвання трудового договору, подавши на ім’я керівника письмову заяву. При цьому останній день відпочинку збігається з днем звільнення працівника.

Законодавець зобов’язує роботодавця виплачувати компенсацію за невикористану відпустку в грошовому еквіваленті за всі періоди належної працівникові відпочинку.

У людини також існує вправо на відкликання своєї заяви з подальшим розірванням трудового договору до відходу на відпочинок, якщо на заміщення посади відсутня претендент.

Як розрахувати компенсацію за невикористану відпустку при звільненні?

Порядок визначення цієї грошової суми має кілька особливостей. Вони полягають у наступному:

• Розрахунок величини невикористаної відпустки при звільненні. Для цього необхідно визначити стаж, що дає право на його отримання. Необхідно розрахувати кількість днів фактично відпрацьованого працівником часу з моменту його останнього відпустки.

Якщо при підрахунку стажу виявлено перевищення величини фактично відпрацьованого часу, що становить більше півмісяця, то розраховувач округлює неповний місяць до повного. Навпаки, якщо перевищення становить менше півмісяця, то воно не враховується.

• Після визначення тривалості періоду розраховується середня величина доходу працівника за день. При розрахунку даного показника за основу беруть дохід працівника за дванадцять місяців, відпрацьованих перед звільненням. Загальний дохід необхідно поділити на 12, а отримане значення розділити на 29,4 (середня величина робочих днів у місяці).
• Середньоденний заробіток працівника, помножений на величину періоду невикористаної відпустки при звільненні, і складе величину грошової компенсації при розірванні трудового договору.

В разі якщо період невикористаної відпочинку включає періоди тимчасової непрацездатності працівника (наприклад, внаслідок хвороби), середній показник доходу працівника за один день обчислюється за іншою формулою.

В такому випадку фактичний заробіток працівника за останні дванадцять місяців необхідно розділити на значення виразу: середня кількість календарних днів (29,4), помножене на число фактично відпрацьованих працівником повних місяців минулого року плюс кількість днів, відпрацьованих працівником за фактом за неповні місяці.

Розрахунок кількості календарних днів місяця, коли працівник виконував свої трудові обов’язки не в повному обсязі проводиться таким чином: значення 29,4 (середня величина календарних днів місяця) слід розділити на повне число днів даного місяця. Отриману величину множимо на кількість календарних днів у місяці, коли працівник здійснював трудову діяльність неповний місяць.

Строки, встановлені на виплату компенсації

Трудовий кодекс РФ містить положення, згідно з яким всі належні виплати працівникові, в тому числі компенсація за невикористану відпустку при звільненні, виробляються в останній відпрацьований працівником день.

У разі якщо працівник відсутній на робочому місці в цей день, виплати здійснюються за його вимогу в день пред’явлення такої вимоги або протягом наступного за ним дня.

Якщо у працівника є претензії щодо розрахунку невикористаної відпустки при звільненні або величини компенсації, то роботодавець зобов’язаний провести виплати в розмірі неспірній суми в терміни, встановлені трудовим законодавством, тобто в останній робочий день.

Чи оподатковується компенсація податком?

У відповідності з податковим законодавством п. 3 ст. 217 НК РФ, виплати за невикористану відпустку при звільненні ПДФО оподатковуються. В обов’язок роботодавця входить проведення цієї виплати в бюджет не пізніше наступного дня, як вона була видана працівникові. У довідці 2-ПДФО компенсація за невикористану відпустку при звільненні – код 4800 («Інші доходи»).

Відповідальність роботодавця за відмову від виплати компенсації

За недотримання і невиконання норм трудового законодавства, що стосуються невикористаних днів відпустки при звільненні, роботодавець притягується до відповідальності, передбаченої статтею 5.27 Кодексу про адміністративні правопорушення. В результаті недобросовісний роботодавець несе одне з таких покарань:

• попередження;
• штраф (щодо посадової особи, організації або індивідуального підприємця).

У разі повторного притягнення винних осіб і організацій за аналогічне порушення санкції, застосовувані до роботодавця, посилюються.