Недійсність заповіту, зміна і скасування заповіту. Підстави недійсності заповіту

Вимоги суб’єктів

Осіб, які виступають за недійсність заповіту, судова практика розглядає в якості позивачів. Ці суб’єкти можуть вимагати від громадянина, який прийняв спадщину за незначного волевиявленню, повернення всього отриманого за правилами, що містяться у Главі 60 Кодексу. Це положення діє у випадку, коли в якості предмета спадкоємства виступає індивідуально-певний об’єкт. Витребування речі здійснюється шляхом направлення виндикационного позову. Тоді слід врахувати коментарі, які дані в Постанові Пленуму ВС і ВАС, роз’яснюють деякі проблеми недійсності заповіту.

Пояснення

У вказаній вище Постанові, п. 34, зокрема, роз’яснюється, що спір щодо повернення майна, що є наслідком договірних відносин або випливає з наслідків нікчемності (недійсності) угоди, повинен вирішуватися відповідно до законодавства, нормами якого регулюються саме ці конкретні взаємодії між суб’єктами. Якщо ж між особами такий зв’язок відсутній, то справа повинна розглядатися у відповідності зі ст. 301, 302. При прийнятті спадщини за нікчемного заповіту застосувати наслідки недійсності правочину. Однак відсутні норми, що регулюють результати таких односторонніх відносин, витребування майна у власника за положеннями ст. 301 вважається цілком обґрунтованим.