Касові розриви – це тимчасовий брак необхідних коштів: причини, формула розрахунку, прогнозування

Касовий розрив бюджету може виникнути через несвоєчасне надходження грошових коштів. Про те, які причини даних обставин, як їх можна передбачити і найменш безболісно уникнути, піде подальша розмова.

Визначення касового розриву

Касові розриви – це тимчасова нестача грошових коштів, необхідних для погашення поточних зобов’язань. Приміром, прийшов час платити податки, а надходження виручки від покупців ще не було здійснено. Інструментом для покриття касового розриву може служити короткостроковий кредит або позику, необхідну для поповнення оборотних коштів.

Не менш поширеною банківською послугою є овердрафт. Банк може поповнити поточний рахунок клієнта, щоб останній зміг оплатити останні розрахунково-касові документи, якщо власні кошти відсутні або їх не вистачає. При цьому надана в кредит сума повністю покриває відсутню.

Як розрахувати касовий розрив?

Формула розрахунку тимчасового касового розриву має наступний вигляд: ДС+ПД-ПП=ОДС, де:

  • ДС – грошові кошти, наявні на рахунку на початок операційного дня;
  • ПД – фактичні дебіторські платежі;
  • ПП – сума, яку слід сплатити постачальникам;
  • ОДС – грошова сума, яка залишилася до закриття операційного дня.

Якщо формула розрахунку дала в результаті негативну величину, значить, потрібно намагатися зменшити дебіторську заборгованість.

Чому з’являються касові розриви?

Тимчасові касові розриви – це недонадходження протягом певного періоду доходів, без яких неможливо здійснити невідкладні витрати. Останні передбачаються затвердженої бюджетної розписом з урахуванням джерел фінансування дефіциту бюджету.

Касовий розрив бюджету зазвичай виникає через певних об’єктивних обставин, а саме: сезонний характер проведення заходів по фінансуванню достатнього завезення вантажів, виплата відпускних, оплата бюджетним працівникам проїзду, проведення капітального витрати і т. д. Все це є нерівномірним проведенням значної частини витрат.

Для основного тимчасового касового розриву притаманний періодичний характер і регулярне щорічне повторення. Отже, нічого не перешкоджає розробці методики, що дозволяє спланувати тимчасові касові розриви на основі прогнозних значень доходів і витрат протягом певних періодів фінансового року, за винятком надзвичайних ситуацій.

Зовнішні причини виникнення касових розривів

Причини касових розривів можуть бути різними. Наприклад, така проблема може утворитися через таких зовнішніх факторів:

  • «банківський» форс-мажор, наприклад, раптовий відкликання ліцензії у банку, в якому обслуговується установа, організація.
  • Зміна адреси місця знаходження вимагає перереєстрації в підрозділі податкової служби та у Пенсійному фонді. У результаті виходить, що бухгалтер компанії, пам’ятаючи про те, що в минулому кварталі була переплата, не проводить платіж у поточному звітному періоді. А з-за зміни реквізитів залік платежу, найімовірніше, не здійсниться, і буде мати тимчасовий касовий розрив.
  • Перехід на спрощену систему оподаткування скасовує оплату ПДВ, авансу з податку на майно і податку на прибуток. Настає червень, і, відправляючи терміновий електронний платіж постачальнику, бухгалтер дізнається, що податковою інспекцією було заблоковано розрахунковий рахунок компанії на всю залишкову суму через те, що не був наданий звіт з ПДВ за 1 квартал. А розблокування розрахункового рахунку далеко не швидке заняття, в результаті маємо нестачу грошових коштів.

Про внутрішні причини касових розривів

Внутрішні фактори передбачати так само важко, як і зовнішні. Наприклад, іноді покупець замість грошової розрахунку на адресу компанії просить провести залік зустрічної однорідної вимоги або наявного страхового депозиту, якщо такий є. Крім того, власник може вимагати вилучити кошти на свою користь, керуючись при цьому п. 11 ст. 251 НК РФ.

Як запобігти касовий розрив?

Касові розриви – це дефіцит грошових коштів, який далеко не завжди можна передбачити. Але все-таки існує кілька способів його запобігання:

  • Створення платіжного календаря. Сплановане рух грошових коштів у багатьох випадках дозволяє уникнути касових розривів. У цьому документі слід вказати: кому, коли і скільки слід сплатити. Платежі боржників також потрібно вказати у платіжному календарі.
  • Планування. Отримання та виплату грошей рекомендується поєднувати.
  • Передоплата. Можна надати знижку тим клієнтам, які можуть оплатити частину або весь товар ще під час розміщення замовлення.
  • Боротьба з дебіторською заборгованістю.

Про варіанти позик для виходу з касового розриву

Касові розриви – це прогнозована в певний час поточного фінансового року нестача грошових засобів на розрахунковому рахунку. Вирішити цю проблему можна за допомогою одного з таких варіантів позики:

  • Постачальники. Для початку слід повідомити постачальникам (якщо робота з ними давно налагоджена) про свою фінансової потреби. Є велика ймовірність того, що постачальник зацікавиться інвестуванням в користь компанії, що відчуває тимчасові труднощі.
  • Продаж дебіторської заборгованості і замовлень на поставку. При наявності виставлених клієнтам великих рахунків можна спробувати звернутися у факторингову компанію. Правда, такі структури зазвичай викуповують тільки ті рахунки, оплата яких гарантована, так і розмір дисконту у них досить великий – до 25% від суми.
  • Банк. Отримання великої суми кредиту в банку зазвичай вимагає особистої поруки. Щоб не ризикувати власним майном, можна знизити величину запитуваної суми.

Про тактичних і стратегічних помилках менеджменту

Касовий розрив часто виникає із-за того, що має місце незбалансованість бюджетів руху грошових коштів:

  • фінансування різних або суміжних напрямків бізнесу в рамках однієї групи компаній;
  • забезпечення ресурсами залежить один від одного і від того, наскільки узгоджені дії керівників.

Якщо платоспроможність партнера не підкріплює ніякої заставу, і ризик лягає тільки на кредитора, це служить збільшує фактором. Подібне властиве для великих корпоративних компаній, що практикують розвиток різних видів діяльності.

У цю ж групу ризику потрапляють прорахунки менеджменту в прийнятті рішень. Наприклад, якщо з обігу були вилучені кошти для фінансування вкладень в новий проект, подаючий надії на швидку віддачу. Подібна проблема загрожує підприємствам, дохід яких сформовано за рахунок декількох партнерів, негативне становище в бізнесі яких відразу ж відіб’ється на підприємстві-постачальнику. З тим же самим стикаються компанії, що тривалий час співпрацюють з бюджетними замовленнями, або маленький бізнес, ризикованість клієнтської бази якого дуже висока.

Оптимізація дебіторської заборгованості

Коли вже взято кредит на усунення касового розриву, варто подумати про те, як його якнайшвидше погасити. Так от, дострокове отримання сум дебіторської заборгованості – непоганий варіант вирішення даної задачі.

Основні способи оптимізації дебіторської заборгованості:

  • виключення з числа партнерів підприємств, яким притаманна висока ступінь ризику;
  • використання таких способів оплати дебіторської заборгованості, як вексель, цінний папір і т. д.;
  • розробка і впровадження принципів розрахунку між компанією і контрагентами протягом майбутнього періоду;
  • розробка умов забезпечення стягнення прострочених платежів;
  • рефінансування заборгованості.