«Гамбурзький рахунок»: значення фразеологізму та походження

Твердий валютний курс

Спробуємо розібратися, чи існувала ця фраза поза твори Шкловського, належить письменникові пальма першості в її створенні? У фінансово-кредитній сфері є таке поняття як «банко», що означає встановлений курс, за яким здійснюється купівля-продаж цінних паперів. Згідно «Енциклопедичним словником Брокгауза і Ефрона», вперше цей термін був введений Гамбурзьких банком початку XVIII століття. Як відомо, аж до XIX ст. Німеччина являла собою імперський союз безлічі суверенних держав, в кожному з яких мала ходіння власна валюта. Золоті талери мало того, що истирались при довгому використанні, втрачали свій початковий вага, так ще й не завжди приймалися до розрахунків в суміжних землях.

Лише у банку Гамбурга можна було покласти на рахунок валюту будь-якого з німецьких держав. Одна умовна монета (марка-банко) мала номінал 528 ас чистого золота. З 1763 року гамбурзький рахунок був прийнятий на озброєння фінансовими організаціями багатьох країн світу. Монети чеканилися в Англії, Данії, Швеції, Пруссії, приймалися в голландських, італійських, німецьких та інших банках. З введенням метричної системи такий механізм взаєморозрахунків поступово став втрачати свої позиції, а на території об’єднаної Німеччини був скасований в 1873 році.