Банківське страхування: порядок та визначення

Комплексний захист

Зростання ризиків у сегменті грошово-кредитних відносин стимулює збільшення інтересу банків до страхування. Сьогодні банки страхують більше майнові ризики: АТМ, грошову масу, ТМЦ. Однак шахрайство персоналу може створити більш серйозні наслідки, особливо в період фінансових криз. Тому банки поступово переходять до комплексного страхування (banker’s Blanket Bond).

Добровільно чи примусово?

На Заході використання банками ВВВ вважається престижним і обов’язковим. Наприклад, у США FDIC (Корпорація по страхуванню депозитів) зобов’язала всі банки, що працюють з фізичними особами, оформляти такі договори. В Україні першовідкривачем був ПУМБ, який у 2002 році оформив ВВВ в СК «ВСКА». У РФ вперше даний продукт на ринку запропонувала СК «Ингосстрах» в 1997 році. В першу чергу ВВВ оформляють банки, які є дочірніми організаціями західних фінустанов.

Банківське страхування ВВВ включає:

• Захист активів від недобросовісних дій персоналу.
• Компенсацію ризиків, пов’язаних з комп’ютерною системою.
• Компенсацію витрат у сумі позову проти директора.

Дешевше купити поліс ВВВ, ніж укладати окремий договір страхування на кожний з можливих ризиків. До того ж, економічні злочини є комплексними, складно визначити причину виникнення збитків: незаконні дії або помилка співробітника.

Популярність цього продукту не безпідставна. Банки несуть збитки, ліквідуючи пограбування, крадіжки та фальсифікацію документів. За даними статистики, 40% злочинів скоюють рядові службовці, 30% – керівники, 15% – колишні працівники. Середня пограбування оцінюється в $1,9 тис. Винні особи притягаються до кримінальної відповідальності в 82% випадків. Якщо крадіжка здійснена з використанням ПЗ, то середня сума видобутку становить $250 тис., а ловлять тільки злочинців тільки в 2% випадків.