Класифікатор дозволеного використання земельних ділянок. Вид дозволеного використання земельної ділянки
Вид дозволеного використання ділянки землі, належить до переліку його характеристик як об’єкта нерухомості. Правовими джерелами цього поняття одночасно є земельне і містобудівне законодавство.
Яке використання землі є дозволеним
Поняття «дозволене використання земель» означає, що в процесі експлуатації враховується як цільове призначення земель, так і додаткові вимоги, джерелами яких можуть бути законодавчі акти федеральної влади і суб’єктів РФ, а також акти місцевих органів.
Отже, це юридичне поняття включає в себе як правочин у вигляді дозволу використовувати ділянку, так і обов’язки, включаючи обов’язок використовувати землю за цільовим призначенням та у відповідності з обмеженнями, які встановлені правовим режимом ділянки землі.
Правові джерела поняття «вид дозволеного використання ділянки»
Всередині встановлених відповідно до ЗК РФ земельних категорій можливо безліч дозволених способів використання земель за їх цільовим призначенням. В принципі, було б логічно використовувати для різних методів такого використання ділянки без зміни її цільового призначення (категорії за ЗК РФ) термін «вид цільового призначення ділянки землі», як це зроблено в земельному законодавстві тієї ж України. Чому ж у Росії з’явився новий термін “дозволене використання”?.
Справа в тому, що у РФ є два основних правовстановлюючих документи, що регулюють земельні відносини: ЗК РФ і ГрК РФ. Так от, якщо відштовхуватися від положень тільки ЗК РФ, то цілком логічно вибудовується така ієрархічна ланцюжок понять: «цільове призначення земель» – «категорії земель» – «види цільового призначення земель (або їх підкатегорії)». Саме таким шляхом пішли творці законодавства про землі в Україні.
У РФ вихідним правовим джерелом появи даного поняття є ГрК РФ, широко застосовується дозволене використання землі населених пунктів при зонування їх територій (виділення спеціалізованих зон, начебто спальних районів, промзон, зон відпочинку тощо). Саме цей принцип містобудування послужив підставою для внесення початкового ще в 1998 році в ГрК РФ терміна «дозволене використання земельних ділянок», перелік яких міститься у містобудівні регламенти, що входять в якості окремих розділів Правила землекористування і забудови (ПЗЗ), вжиті владою кожного населеного пункту. Звідси цей термін, як і термін «зонування територій», перекочував в ЗК РФ і в усі наступні нормативні документи.
