Землеустрій – це що таке? Основи і види землеустрою

Соціальні умови

Система землеустрою функціонує за певними принципами. При проведенні тих чи інших заходів, зокрема, враховуються соціальні умови. До них відносять:

  • Структуру і щільність населення.
  • Рівень благоустрою, кількість, розміщення, розміри, призначення населених пунктів.
  • Організація землеустрою в селах і селах має ряд особливостей. При проведенні їх обстеження враховується розвиток інфраструктури, наявність виробничих центрів (ферм та інших підприємств господарського призначення), рівень механізації і так далі. В ході заходів приймається до уваги стан транспортних шляхів та розв’язок, наявність водних ресурсів, рівень електро-, газо-, водопостачання, водовідведення, телефонізація тощо

    Завдання

    Ключові напрямки землеустрою були встановлені 30 січня 1991 р. Однак, як показав досвід проведення заходів, поставлені завдання не в повній мірі відповідають вимогам сучасності. В даний час розроблені нові напрямки роботи. До них відносять:

  • Реалізацію державної земельної політики допомогою екологічно та економічно обґрунтованого перерозподілу територій по суб’єктам права та формами власності.
  • Формування спеціальних земельних фондів, раціональної системи користування, забезпечення обґрунтованості і справедливості перетворень, гарантій та захисту конституційних прав на землю.
  • Планування і закріплення на місцевості муніципальних і інших адміністративних утворень, зон з особливим юридичним режимом використання, встановлення межі міст і інших поселень.
  • Підготовку документації, яка необхідна для прийняття рішень органами місцевої, регіональної та федеральної влади з питань управління, обігу та реєстрації прав на земельні ресурси.
  • Отримання даних про якісний і кількісний стан, використанні територій, необхідних для складання планів, моніторингу, здійснення держконтролю та інших функцій управління.
  • Розробку заходів по збереженню і поліпшенню ландшафтів, підвищення і відновлення родючості грунтів, рекультивації, захисту від ерозії, підтоплення, опустелювання та інших негативних явищ.
  • Проведення внутрішньогосподарського планування території зі створенням умов, що забезпечують ефективне і раціональне функціонування об’єктів землекористування.