Збиток реальний: поняття, оцінка та відшкодування. Ст. 15 ГК РФ

Оцінка та судова практика

Замовлений звіт оцінювача до початку суду має статус простого письмового доказу. До нього куди більш критичне ставлення, ніж до висновку експерта. Різниця – у відповідальності за помилки та процедуру призначення і проведення.

Суддя, як правило, призначає експертизу, ставить перед експертом питання та відправляє в обрану організацію або до вибраного експерту. Якщо з якихось причин суд не влаштовує висновок, призначається нова експертиза у того чи іншого експерта. Судова практика щодо реального збитку знає такі випадки.

Переконливість висновку експерта є виключно суб’єктивним моментом. Потрібно в першу чергу переконати суд призначити експертизу для оцінки, ще складніше домогтися призначення нової. Якщо суд погодиться і на це, так само складно переконати його в правоті висновків, відображених у більш пізньої експертизі.

Що стосується сум, які отримують потерпілі, в кожному регіоні вироблені свої «такси», які отримують громадяни і організації за порушення їх прав. Особливо, якщо говорити про моральний збиток.

Істотно відрізняються рішення судів в частині компенсацій за затоплення житла.

Єдиної можна назвати лише суму за незаконне переслідування в кримінальному порядку, оскільки одна методика застосовується по всій країні.