Заочне провадження в цивільному процесі: підстави, умови, порядок

Заочне провадження в цивільному процесі розроблено з метою економії часу суду та інших учасників процесу при неявці відповідача в суд. Воно має свої особливості, час від часу в практиці застосування даних норм виникають труднощі і проблеми.

Що воно собою являє

Заочне провадження в цивільному процесі – інститут законодавства, створений для прискорення розгляду справ при неявці відповідача. У науці досі точаться суперечки, чи є ці норми формою спрощеного виробництва чи ні.

Перехід до заочного розгляду забезпечується лише в порядку позовного провадження. При цьому необов’язково, що процес завершиться заочним рішенням. Значення даного інституту полягає у вирішенні проблеми неявки відповідачів. Цікаво, що судді не завжди використовують обговорювані норми з об’єктивних і суб’єктивних причин.

Ніякого поняття заочного провадження в цивільному процесі не дано, всі визначення носять виключно науковий характер. Втім, наявних норм законодавства достатньо, щоб розібратися в їх сутності.

Законодавчі норми

Заочного провадження в цивільному процесі присвячена глава 22 ЦПК. У ній описуються:

  • умови переходу до розгляду заочного виробництва, обмеження у застосуванні цього порядку;
  • принципи розгляду збирання і дослідження доказів;
  • особливості винесення заочного рішення;
  • правила оскарження акта, винесеного в заочному порядку.

Етапи виробництва

Умовно процедуру можна розділити на два етапи:

  • власне розгляд справи;
  • розгляд заяви про скасування судового акта.

Питання про скасування розглядається тим же суддею. Треба зазначити, що, незважаючи на схожість з апеляційним розглядом, процедура скасування такою не є. Закон чітко відокремлює процедуру скасування заочного рішення і апеляції.

Умови переходу

Суддя має право провести засідання без участі другої сторони, але воно обмежене низкою положень закону:

  • повинні бути докази повідомлення відповідача про час засідання;
  • відповідач не просив перенести засідання і не обґрунтував поважність неявки;
  • у справах з кількома відповідачами проігнорувати засідання повинні всі, якщо з’явився хоча б один, заочне виробництво неможливе;
  • позивач погодився на спрощену процедуру, запропоновану судом, або сам подав відповідну заяву.

Всі перераховані підстави для заочного провадження в цивільному процесі мають бути наявні одночасно.

Зміну предмета або підстави позову, зміна розміру вимог неможливі при заочному розгляді.

Якщо відповідач не забезпечив присутність в суді свого представника, то суддя не може застосувати наслідки його неявки.

Якщо позивач не з’явився, суддя також не має права на розгляд справи в заочному порядку.

Якщо суд проігнорував відмова позивача на перехід до заочного розгляду, то це вважається серйозним порушенням процесуальних норм права.

Процедура прийняття рішення

Як і будь-яке інше проміжне дію суду – перехід до обговорюваної процедурі оформлюється ухвалою. Може оформлятися, як окремий документ, так і робитися відмітка про рішення суду в протоколі засідання.

Умови повідомлення відповідача про новий засіданні

Якщо позивач з якихось причин не погоджується на розгляд справи без відповідача, суддя відкладає проведення засідання і призначає нове. Порядок передається або через позивача або поштою. Якщо повістка передається через кого-небудь, важливо, щоб відповідач або член його сім’ї розписалися на повідомленні, яке потім долучається до матеріалів справи. Без розпису про отримання вручення повістки вважається недійсним.

Збирання доказів

Як надаються докази? Частина їх долучається до позову ще при його подачі, і судді залишається звірити копії документів з оригіналами. Якщо позивач не в змозі з об’єктивних причин добути їх без допомоги суду, подається клопотання із зазначенням того, чому потрібно втручання суду.

Задоволення судом прохання клопотань про витребування доказів, призначення експертизи дає право відкласти засідання. Відповідачу направляють повістку про те, що засідання відкладено.

Порядок заочного провадження в цивільному процесі

Порядок заочного провадження застосовується суддями лише при наявності всього обсягу доказів, які потрібні для вирішення спору. Витребування доказів судом і призначення експертизи можна і в позовному порядку в момент відсутності відповідача.

Якщо суд все ж таки було прийнято рішення провести засідання в заочному порядку, то всі питання з витребуванням доказів, призначення експертизи вирішуються в загальному порядку.

До отримання висновків експерта та витребуваних матеріалів засідання відкладається.

Якщо відповідач не з’явиться на наступне засідання, справа буде розглядатися в звичайному порядку. Цей момент, треба сказати, не врегульовано законом, тому судді намагаються уникати такої ситуації, і діють лише, будучи повністю впевненими.

Особливості вирішення

Підсумковий акт за результатами розгляду справи виноситься у загальному порядку. Суддя залишає залу засідань і відправляється в дорадчу кімнату.

Вийшовши звідти, він оголошує своє рішення. Склалося так, проголошується вступна та резолютивна частина. Повне рішення з мотивувальною частиною видається не пізніше ніж через 3 дні. На ділі часу на отримання повного рішення йде більше.

Що стосується відповідача, йому надсилається копія повного вирішення. Т. к. строк оскарження обчислюється з моменту отримання, відповідач знаходиться в більш вигідному становищі порівняно з позивачем.

Особливість заочного рішення – опис в резолютивній частині порядку скасування заочного рішення, можливості оскаржити його в апеляційному порядку, якщо пропущено термін на скасування судом, який виніс це рішення.

Терміни скасування та оскарження

Право просити скасувати заочне рішення має відповідач, позивачу такого права законодавець не надав.

Заява на скасування подається не пізніше ніж через 7 діб після отримання повного рішення. Процесуальні строки в заочному провадженні в цивільному процесі не відновлюються.

Строк на апеляцію починає відраховуватися після закінчення 7-денного терміну подачі заяви на скасування рішення судді, який його виніс.

Порядок скасування

Воно подається того ж судді, в той же суд. Пункти змісту:

  • назва суду;
  • номер справи;
  • факти, що підтверджують поважність неявки відповідача;
  • докази і факти, які могли б вплинути на думку суду при їх своєчасному наданні;
  • прохання про скасування рішення;
  • Ф. В. Про заявника, його підпис.

Держмитом заяву не оплачується. Кількість копій подається відповідно до кількості учасників процесу.

Заяву по суті розглядається в присутності сторін, суддя або залишає рішення без змін або погоджується з ним. Далі передбачено перехід до розгляду спору в загальному порядку.

Якщо рішення другий раз винесуть у заочному порядку, знову заяву на скасування не подається. Далі залишається тільки подавати скаргу в апеляційному порядку.

Право на скасування надано, щоб відповідач мав можливість викласти свою позицію, яка може бути дійсно обґрунтованою.

Які труднощі виникають

Проблеми заочного провадження в цивільному процесі полягають у наступному:

  • збільшується термін очікування для позивача, якщо він не згоден з рішенням;
  • робота поштової служби не гарантує повною мірою отримання копії позову та доданих матеріалів відповідачем;
  • погана робота пошти призводить до затягування вступу рішення суду в силу;
  • немає чіткого переліку поважних причин пропуску засідання або їх критеріїв.

Судова практика виробила приблизний перелік обставин, що стали причиною неявки. Крім того, судді мають різні погляди на одні і ті ж доводи і навіть рекомендації Верховного Суду.

Надавши до суду переконливі докази на користь скасування рішення, і не обґрунтувавши, на думку суду, поважність своєї відсутності на засіданнях, які передували рішенням, відповідач не може розраховувати на скасування заочного рішення.

Дане положення не зовсім правильне, оскільки апеляція, прийнявши ці докази, може скасувати рішення. Правда там теж доведеться обґрунтовувати поважність своєї відсутності. Однак погляд вищестоящої інстанції може бути іншим.

Незважаючи на обов’язок суддів роз’яснити в тексті рішення порядок скасування заочного рішення та його оскарження в апеляції, це робиться некоректно. В результаті створюється плутанина, і люди втрачають час і направляють заяви або скарги, що не відповідають закону. Тим самим створюються перешкоди в реалізації їх прав.

Всі ці проблеми знижують значення заочного провадження в цивільному процесі.

Співвідношення заочного та наказного проваджень

Наказне та заочне провадження в цивільному процесі, яка між ними різниця? Судовий наказ – це окрема повноцінна форма прийняття судових актів. Він передбачений для категорії справ, що входять в вичерпний перелік ст. 122 ЦПК.

Всі справи наказного провадження – заяви про стягнення грошових коштів.

Їх особливість в тому, що вони приймаються у відсутність сторін. Суддя приймає рішення виключно на основі матеріалів, наданих позивачем.

Витребування додаткових доказів чи пояснень від сторін суд також повністю виключаються, навіть, якщо докази не можуть бути надані з поважних причин.

Наказне провадження на відміну від заочного обов’язкова процедура, думку суду або сторін значення для його проведення не має.

Якщо з матеріалів видно, що у видачі наказу буде відмовлено, заявник повинен звернутися до суду за його видачу. Тільки після отримання відмови виникає право подати повноцінний позов.

В основі заочного виробництва лежить позов, в основі наказного – заяву про видачу наказу, вимоги закону до них дещо відрізняються. Якщо заочне провадження може перейти в стандартне позовне, наказне провадження повністю окрема процедура.

Судовий наказ одночасно є виконавчим документом, після вступу в силу судового акту, прийнятого в заочному порядку, потрібно звернутися за видачею виконавчого листа.

Висновок

Таким чином, заочне провадження – це різновид позовного, застосовувати його чи ні, залежить від згоди позивача, при цьому повинні бути дотримані умови, і воно може бути застосовано абсолютно в будь-якій суперечці.

У цілому умови заочного провадження в цивільному процесі здатні забезпечити якісний розгляд справи неупередженим суддею.