Закон про заставу: основні положення, коментарі

Важливий момент

Іпотека – це застава майна, при якому об’єкт залишається в користуванні і володінні суб’єкта, що отримав позику. Це стосується і випадків придбання житла, що виступає як забезпечення зобов’язань, на кошти банку. Право власності в таких ситуаціях реєструється на рахунок отримувача коштів.

Категорії зобов’язань

Закон “Про заставу” визначає приблизний перелік угод, які можуть мати забезпечення. Вони наводяться в 2 ст.. Окремим різновидом вважається позика під заставу. В якості загальної ознаки всіх операцій виступає грошовий характер вимоги. Це означає, що зобов’язання з надання послуг, виконання робіт тощо забезпечуватися іпотекою не можуть. Проте іпотека допускається в межах позадоговірних зобов’язань. Наприклад, нею можуть забезпечуватися зобов’язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди.

Специфіка правовідносин

Іпотека, виступаючи як акцессорное зобов’язання, що існує до того моменту, поки дійсно основна вимога. Припинення додаткової угоди не тягне вихідного правовідносини. Договір застави може бути самостійним. Це означає, що він може існувати окремо щодо основної угоди, з якого випливає забезпечене зобов’язання.