Як правильно скласти наказ про звільнення

Звільнення або розірвання трудових відносин – одна з найпоширеніших процедур в кадровому діловодстві. Правильне оформлення звільнення – те, що зобов’язаний знати кожен кадровик.

Причини звільнення

Причин для звільнення існує безліч, найпоширеніші з них – за власним рішенням працівника та за згодою сторін. Різниця цих двох таких не схожих конфліктних причин в тому, що “угода сторін” – це спільне рішення працівника і роботодавця, а “власне бажання” – це, як зрозуміло з назви статті, одностайне рішення звільняє.

У другому випадку все проходить за схемою, яку накреслив законодавцями: заява, наказ про звільнення, відпрацювання протягом двох тижнів, розрахунок. У першому ж процедура обговорюється сторонами і можливе звільнення без відпрацювання або, навпаки, з більш довгим за часом роботою після того, як підписано наказ про звільнення.

Заява працівника

Оформлюється звільнення однаково і в тому і в іншому випадку, складаються одні і ті ж документи. Спочатку співробітник повинен написати заяву. Тут немає ніяких строгих вимог – заява складається у вільній формі. Єдине, що необхідно врахувати: кількість звільнення – це день, який останнім відпрацьовує звільняється, тобто, якщо працівник не хоче виходити на роботу з першого числа місяця, то в заяві він вказує попередню дату.

Текст заяви виглядає приблизно так: “Прошу звільнити 31 серпня 2014 року,” тобто зрозуміло, що останній день він відпрацює 31 серпня. Далі заяву слід на стіл керівника, який візує його своїм підписом і віддає на обробку у відділ кадрів або в бухгалтерію. На підставі заяви створюється наказ про звільнення. Про нього детальніше.

Наказ про звільнення

Наказ видається не вільної, а в затвердженою законом формою. В залежності від кількості звільнюваних одночасно по одному наказом працівників, використовується форма Т-8 (для однієї людини) або Т-8а (для декількох). Звичайно, найчастіше застосовують першу форму.

Наказ про звільнення, зразок якого розміщено у цій статті вище, містить стандартні для документів підприємства реквізити, це – найменування і номер форми, найменування організації, дата складання і номер документу. Далі слід найменування документа і дати початку трудових відносин з звільнюваним співробітником (з номером трудового договору, який був укладений) і закінчення відносин.

Потім обов’язково вказують Ф. В. О. працівника, назва структурного підрозділу, в якому він працював, і назва його посади. На наступній після персональних даних рядку вказується опис підстави звільнення. Це і є єдиний момент, яким наказ про звільнення за власним бажанням відрізняється від наказів на звільнення з інших причин.

Тут слід зазначити причину та номер статті, за якою відбувається звільнення. Наприклад: “Угода сторін п. 1 ч. 1 ст. 77 Трудового кодексу РФ” або “Власне бажання п. 3 ч. 1 ст. 77 Трудового кодексу РФ”. Тут вказуються ті самі формулювання, що й пізніше будуть вказані в трудовій книжці. Тільки там, як відомо, неприпустимі ніякі скорочення, а наказ про звільнення не зобов’язує дотримуватися цього правила.

Далі, після заснування, зазначається найменування документа, який послужив причиною складання даного наказу. Це може бути заява працівника, як буває найчастіше, а також медичний висновок, службова записка або, наприклад, угода, що укладається між роботодавцем і працівником при звільненні за взаємною згодою.

Після всього вищевказаного, в кінці документа, що проставляється підпис керівника, а так само підпис працівника з фрази “З наказом ознайомлений” і датою підписання.

Звільнення директора

Ці правила стосуються будь-якого наказу на звільнення, не виняток – навіть наказ про звільнення директора. Різниця лише в тому, що ставити підписи керівника буде вже не він, а його роботодавець, наприклад, засновник організації.

Закінчення процедури звільнення

Після того як наказ про звільнення підписали всі зацікавлені сторони, документація передається працівникам кадрової служби, які займаються процедурою звільнення. Необхідно внести інформацію в особисту картку працівника, яку він обов’язково підписує так само, із зазначенням дати. Бухгалтерська служба підприємства розраховує суму, яку звільнений працівник зобов’язаний отримати на руки – це остання зарплата, компенсація за відпустку та інші виплати.

Вноситься запис в трудову книжку, де зазначаються причина, номер наказу та дата звільнення працівника. Звільнений повинен отримати трудову книжку в день відпрацьовується, обов’язково розписавшись в отриманні в самій трудовій книжці і в журналі руху бланків. Якщо трудова вчасно не отримана звільненим працівником, то її висилають поштою, але за умови, що на це раніше була отримана прохання власника документа в письмовому вигляді.

Бланк наказу про звільнення форма T-8

Бланк наказу про звільнення форма T-8a