Введення в оману: відповідальність. Обман і помилка – в чому різниця?

Які існують способи захисту?

У законодавстві передбачена кримінальна, адміністративна та цивільно-правова відповідальність за введення суб’єкта в оману.

Як говорилося вище, в ФЗ № 2300-1 закріплений перелік способів захисту споживчих прав. Наприклад, покупець може:

· вимагати заміни неякісного товару якісним;

· пропорційного зменшення ціни виробу;

· безоплатного усунення виявлених дефектів;

· відшкодування сум, витрачених набувачем на самостійний ремонт товару.

Якщо продавець приховав від покупця інформацію про дефекти виробу, вирішити які неможливо без пошкодження предмета або зміни його призначення, властивостей тощо, споживач може розірвати договір і вимагати компенсації сплаченої вартості.

Грошові стягнення

В Кпап присутній ст. 14.7. Згідно з нею, за введення покупця в оману щодо властивостей виробу передбачений штраф для:

· громадян – 3-5 тис. р.;

· посадових осіб – 12-20 тис. р.;

· юросіб – 100-500 тис. р.

Як захистити свої права?

Узагальнюючи вищесказане, можна скласти невелику інструкцію для тих, хто став жертвою ведення в оману. Схема дій може відрізнятися в залежності від характеру правовідносин, у яких бере участь суб’єкт. Якщо розглядати приклад із споживачем, то необхідно:

1. Написати скаргу на ім’я директора магазину (виробника). У ній слід описати свої претензії і висловити одну з вимог, передбачених ФЗ № 2300-1.

2. Написати скаргу територіальне відділення Росспоживнагляду. Заява направляється в цей орган, як правило, у випадку, якщо попередній крок не дав результатів. У скарзі можна не описувати подію, а лише вказати, що претензія була залишена без уваги. Її, відповідно, потрібно додати до заяви.

3. Одночасно потерпілий може подати позов. Мета звернення до суду – стягнення витрат у примусовому порядку. Якщо продавець виявився шахраєм, то доцільно заявити в поліцію. В такому випадку на нього буде порушено кримінальну справу. Заявник при цьому має право в межах провадження подати цивільний позов.