Визнання права власності на земельну ділянку: поради юриста

Віктор Кузьмін
1 minute

Визнання права власності на земельну ділянку – це досить важка операція, особливо якщо мова йде про дійсно великих суперечках. Якщо ніяких конфліктів з потенційними власниками землі немає, то реалізувати поставлене завдання буде набагато простіше. У будь-якому разі сьогодні ми познайомимося з особливостями визнання прав власності на нерухомість. Зокрема, на землю. При правильній і своєчасній підготовці можна звести ймовірність появи негативних моментів до мінімуму. Так з чим може зіткнутися кожен потенційний власник майна?

Поняття права власності

Визнання права власності на земельну ділянку недійсним або реальним може відбуватися по-різному. Але про що йдеться? Що називають правом власності? Чим вона наділяє господаря майна?

Право власності складається з 3-х частин:

  • володіння;
  • користування;
  • розпорядження.

Власник землі, якщо він дійсно є таким, наділяється всіма перерахованими правами. Йому надається право повного розпорядження своїм майном. Наприклад, при бажанні можна дарувати чи продавати землю. Якщо хочеться – побудувати будинок і жити в ньому. Та й взагалі, використовувати наявну землю так, як бажає громадянин, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Власність переходить у спадок від громадянина до громадянина. Крім того, якщо мова йде про нерухомість, то при визнанні прав власності на землю чи будинок громадянин може обзавестися досить вигідним майном. Тому вивчаються суперечки на практиці зустрічаються дуже часто.

Підстави для прав

Важливо звернути увагу на те, що визнання права власності на земельну ділянку та іншу нерухомість в Росії часто завдає чимало клопоту. Особливо якщо не знати, як правильно діяти.

Щоб позбавити себе від основної маси проблем, у громадянина повинні бути правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Їх у реальному житті зустрічається багато.

Найчастіше до таких паперів відносять:

  • договори дарування;
  • заповіту;
  • нотаріальна довідка про прийняття спадщини за законом;
  • угода купівлі-продажу;
  • іпотечний договір.

Саме ці документи допомагають підтвердити факт володіння майном. А точніше, те, що у громадянина є право на отримання нерухомості в якості власності. Але це далеко не вичерпний список.

Інші правовстановлюючі документи

Що ще може знадобитися в ході визнання права власності на частину земельної ділянки або на всю землю? Якщо перерахованих паперів у громадянина немає, не варто зневірятися. Слід пошукати інші правовстановлюючі документи.

Найчастіше до них можна віднести:

  • угода про заставу;
  • договори ренти;
  • угода про приватизацію;
  • державні акти та угоди про видачу землі конкретної людини чи сім’ї;
  • квитки та інші докази виграшу нерухомості.

Всі перераховані папери дійсно допомагають при вирішенні майнових спорів. Тим не менше на практиці довести свої права на нерухомість буває не так просто, як здається.

Способи визнання

Як добитися справедливості? Які варіанти визнання права власності на земельну ділянку недійсним або чинним мають місце на практиці?

В ідеалі реєстрація прав власності відбувається мирним шляхом – через Росреестр. Але як тільки хтось не згоден з таким рішенням, доводиться діяти інакше. А саме – звертатися до суду.

Судові органи вивчать запропоновані до позову документи і винесе законне рішення щодо тих чи інших спорів.

Коли доцільно звертатися до суду

Насправді в суд прийти за допомогою у вирішенні будь-яких конфліктів має право кожна людина. Але не завжди вдасться домогтися задоволення позовної заяви.

При визнанні права власності на земельну ділянку найчастіше використовуються наступні підстави:

  • Відсутність правовстановлюючих документів у організацій і фізичних осіб. За допомогою суду можна не тільки встановити факт користування, володіння і розпорядження майном, але і відновити папери на землю.
  • Якщо людина вважає, що судове рішення прискорить процес оформлення майна у власність. В цьому випадку позивач просто намагається уникнути державної реєстрації в установленому порядку.
  • При виникненні спорів між співвласниками нерухомості.

    • Взагалі, будь-який конфлікт, який ставить під питання законність володіння тим чи іншим майном, зазвичай веде саме до суду. Такий розклад допомагає врегулювати суперечку в законному порядку.

    Без підстав, але власник

    Визнання права власності на частки земельної ділянки відбувається точно так само, як при встановленні факту належності майна одній людині. Різниця буде полягати в документах, які додаються до позову встановленої форми. Але про це – трохи пізніше.

    Для початку варто звернути увагу на те, що за певних обставин будь-яка людина здатна отримати землю у власність. Навіть ту, яка вже комусь належить. У цьому випадку використовується поняття набувальної давності. Що це таке?

    Якщо людина добровільно, добросовісно, відкрито і безперервно користувався майном, то його можна визнати власністю цього громадянина. Тільки період користування повинен бути не менше 15 років. Подібний варіант розвитку подій на практиці завдає чимало клопоту громадянам.

    Поняття “набувальна давність”

    Тепер трохи конкретики щодо набувальної давності. Ні для кого не секрет, що чужу власність оформити на себе просто так не вийде. Тому згаданий термін має багато особливостей. Вони полягають у його визначенні.

    Так, сумлінністю прийнято вважати користування, при якому фактичний власник землі не знав і не повинен був знати про те, що у нього відсутні права власності на майно.

    Відкритістю в досліджуваному питанні називається факт того, що громадянин не приховував володіння землею. Безперервність означає, що людина постійно, протягом встановленого законом строку, користувався майном і не припиняв права користування.

    От і все. Тепер зрозуміло, як правильно трактувати поняття набувальної давності. Якщо хочеться отримати майно у власність подібним чином, рекомендується звернутися до досвідченого юриста. Тільки він зможе допомогти у вирішенні поставленого завдання.

    Керівництво щодо визнання прав власності

    Насправді досліджуваний процес завдає чимало клопоту населенню. Як ми вже з’ясували, доводити свої права власності на будь-яку нерухомість припадає в основному через суд. Які кроки доведеться виконати на шляху до успіху?

    Покрокова інструкція може мати приблизно такий вигляд:

  • Отримати підстави, за якими суд здатний визнати право власності на майно.
  • Підготувати певний пакет паперів, необхідних для подачі позову і прийняття судом конкретного рішення. Він безпосередньо залежить від ситуації, але деякі документи будуть представлені вашій увазі нижче.
  • Скласти позов про визнання права власності на земельну ділянку. В ньому коротко, але одночасно з цим розгорнуто, необхідно описати конкретну ситуацію і попросити закріпити за собою право власності на майно.
  • Сплатити мито за позов у встановлених законом розмірах. Вона буде різною для кожного заяви.
  • Подати позов до суду на розгляд. До заяви необхідно прикласти якомога більше доказів того, що людина може бути власником майна.
  • Взяти участь у судовому процесі. Зазвичай в кінці дебатів сторонам видається судова постанова. Воно стане в нагоді в Росреестре для реєстрації прав власності на нерухомість.

    • Мабуть, це все. Якщо відповідач не згоден з рішенням, він може його оскаржити за аналогічною схемою. На словах все просто, але не на ділі. Порядок визнання права власності на земельну ділянку через суд відтепер зрозумілий.

    Розмір мит

    Величезну роль відіграє питання, пов’язаний зі сплатою державного мита за позовну заяву. Як вже було сказано, громадянину-позивачу необхідно в обов’язковому порядку заплатити за подачу позову. Без відповідної платіжки документ просто не приймуть.

    Скільки конкретно платити за визнання права власності на земельну ділянку? Держмито, як ми вже з’ясували, буде різною. Вона залежить від інвентаризаційної вартості об’єкта нерухомості. Зазвичай до уваги не приймається кадастрова ціна.

    Ціна позову не може бути нижче інвентаризаційної оцінки майна. Якщо такої немає, то не нижче вартості об’єкта по страховці або балансової оцінки власності.

    Також важливо звернути увагу на те, що держмито встановлюється в процентному співвідношенні до вартості позову. Зазвичай потрібно платити 0,5% від вартості заяви. Але при цьому платіж не повинен перевищувати 60 000 рублів.

    Наприклад, позов про визнання прав власності на земельну ділянку, який коштує більше 1 000 000 рублів, потрібно заплатити 13 200 рублів і ще 0,5% від вартості майна.

    Про документах

    Заява про визнання права власності земельної ділянки написано? Його не візьмуть без певних документів. Вони, як вже було сказано, залежать від конкретної ситуації.

    Тим не менш найчастіше громадянину потрібно:

    • позов;
    • посвідчення особи позивача;
    • чек, який вкаже на сплату мита у встановлених розмірах;
    • правовстановлюючі документи на землю (при наявності);
    • докази, які вказують на можливість визнання права власності на ділянку;
    • свідоцтво про шлюб (за наявності);
    • квитанції та інші довідки, здатні встановити факт часткової власності;
    • кадастровий паспорт на майно;
    • виписка з ЕГРП;
    • технічний паспорт землі.

    Це далеко не вичерпний список документів, але він, як правило, потрібен за будь-яких обставин. Незайвими виявляться свідчення. Нерідко саме свідки мають неабиякий вплив на хід майнових спорів.

    Про написання позову

    Тепер варто розглянути деякі особливості написання позовної заяви. Визнання права власності на земельну ділянку в судовому порядку без цього паперу не має місця.

    На щастя, ніяких істотно складних моментів у написанні позову немає. Досить дотримуватися загальні принципи ведення ділової переписки. Структура документа стандартна:

    • “шапка”;
    • назва документа з уточненням;
    • основна частина;
    • звернення до суду з проханням визнання прав власності;
    • перелік доданих документів;
    • висновок.

    В основній частині, як ми вже говорили, потрібно написати повну історію конкретної справи. Тут описується ситуація, при якій виникають права власності на майно. Зазвичай ніяких проблем ця складова не доставляє.

    На закінчення пишуть дату звернення в суд загальної юрисдикції, а також ставлять підпис позивача.

    Практика

    Практика визнання права власності за земельним ділянкам, як і будь-який інший “недвижки”, неоднозначна. Справа все в тому, що в житті бувають різні ситуації. І далеко не завжди звернення позивачів доцільні і законні.

    Тобто, коли громадянинові допоможуть визнати права власності, в деяких випадках це неможливо. Наприклад, позивач збудував на земельній ділянці будинок. Землю при цьому громадянин намагався приватизувати разом із будинком, але йому відмовили через те, що не були представлені документи про права власності на будинок. Суд подібний позов задовольнить – він визнає право власності на обидва об’єкта нерухомості. Подібний розклад можна вважати винятковим. Справа все в тому, що суд зазвичай визнає права власності на будинки, а не на землю при подібних обставинах.

    Особливе судове провадження

    Але і на цьому особливо не закінчуються. Іноді можна зареєструвати право власності за відсутності правовстановлюючих документів. При цьому в суді розглядатимуться факти і обставини, що мають юридичне значення.

    Визнання права власності на земельну ділянку в ході особливого судового провадження можливо, якщо позивач зуміє довести, що він не міг отримати або відновити правовстановлюючі документи. Заява подається в суд за місцем знаходження ділянки землі.

    Підсумки

    Відносно громадянина відбулося його визнання відсутнім? Права власності на земельну ділянку в цьому випадку ще не переходять до спадкоємців. Зазвичай людину визнають не тільки безвісти зниклим, але і померлим. Тоді відкривається спадщина. І спадкоємці одержують права власності на нерухомість померлого.

    Якщо хтось не згоден з розділом майна, він може звернутися до суду. Особливо якщо немає ніяких заповідальних документів. Визнання права часткової власності на земельну ділянку в цьому випадку відбувається переважно в судовому порядку.

    У будь-якому разі тепер нам зрозумілі всі особливості закріплення за собою прав власності на нерухомість. Судове постанову допоможе зареєструвати їх в Росреестре в майбутньому.