Визнання громадянина недієздатним: заяву. Підстави для визнання недієздатною

Елементи дієздатності

Вона містить в собі три обов’язкових елементи. Перший обумовлює здатність людини самостійно вести юридичну діяльності, а саме – укладати угоди. Це так звана сделкоспособность. Ще одним важливим елементом дієздатності є уміння адекватно нести відповідальність за свої дії і рішення. У правовій практиці це називається деликтоспособностью. І, нарешті, право бути підприємцем, повноцінно вести господарську діяльність. Всі ці елементи по-різному проявляються у дієздатних, підлітків і малолітніх.

Різновиди дієздатності

Оскільки дієздатність – це вміння здобувати права, реалізовувати їх, нести відповідальність за свої дії, Цивільним кодексом визначено, що вона обов’язково характеризується вмінням розумного судження, розумінням правових норм, наслідків і, зрозуміло, наявністю життєвого досвіду. Прояви цих якостей залежать від віку і психічного стану. Подібна характеристика передбачає наявність трьох видів дієздатності: повну, в віці від 14 до 18 років і у віці від шести до 14 років. У відповідності з цим накладають і певні обмеження на два останніх види. У цих же рамках закон прописує підстави визнання недієздатною або обмеження дієздатності.

Перший вид передбачає, що людина може самостійно набувати та реалізовувати свої права майнового і немайнового характеру, брати на себе відповідні обов’язки і виконувати їх, а також нести за свої дії відповідальність. Термін її настання – до досягнення повноліття. Вступ у шлюб до 18 років або емансипація, встановлена законом, також передбачають настання повної дієздатності. У першому випадку це пояснюється необхідним рівноправністю вступили в шлюб, а також охороною батьківських прав.

Право на емансипацію настає з 16 років. Якщо підліток офіційно працевлаштований, працює за згодою батьків або опікунів, а також виступає як підприємець, він може через суд довести своє право бути визнаним повністю дієздатним, якщо батьки або опікуни не готові добровільно визнати цей факт. Це значно змінює правове позиціонування підлітка, оскільки він наділяється усіма правами та обов’язками в повній мірі, так само як це було б при досягненні їм повноліття. Зокрема, у нього з’являється право самостійно, ні з ким не радячись, керувати своїм заробітком. Варто відзначити, що сформована практика эмансипирования дозволяє більшу кількість людей залучати в цивільний оборот, дає можливість підліткам якомога раніше отримати економічну самостійність і розвивати навички ведення трудової діяльності.