Управління оборотними активами підприємства

Рентабельність як робочий інструмент економіста

Політика управління оборотними активами зазвичай розглядає рентабельність як метод підвищення ефективності роботи підприємства. Не менш важливо це поняття і стосовно до оборотних активів.

Підприємство отримує прибуток, застосовуючи у виробничому процесі оборотні активи. Вони обслуговують господарську діяльність організації, в той же час окремі підвиди можуть стати джерелом прямого доходу. Мова йде про дивідендах, процентах, одержуваних при використанні активів компанії.

Щоб рентабельність оборотних активів була ефективним інструментом, була розроблена теорія, яка поділяє активи на групи:

  • джерела прямого доходу;
  • активи, що не дозволяють отримувати прямий дохід.

До перших відносять:

  • фінансові вкладення на невеликий період часу;
  • фондові інструменти;
  • кошти на розрахунковому рахунку, дозволяють отримувати прибуток відсотками.

Нічого не втрачаємо!

Ефективне управління оборотними активами передбачає заходи, спрямовані на мінімізацію втрат у виробничому процесі. При цьому потрібно розуміти, що певна ймовірність втрати властива будь-якої категорії оборотного активу.

Для грошових активів найнебезпечніший чинник – інфляція. Пов’язані з нею втрати можуть бути для підприємства дуже істотними. Якщо компанія вклала свої гроші в деяку фінансову структуру, втратити кошти можна з-за несприятливої ринкової обстановки і тієї ж інфляції. Заробляючи кошти, передаючи їх на умовах позики нужденним, фірма ставить себе в залежність від клієнта, який може не повернути гроші в строк, або зовсім не потурбуватися їх поверненням. Крім того, ця особа може стати банкрутом. Знову ж, для цієї ситуації властива залежність від інфляції. Нарешті, якщо мова йде про активи, поміщених в сировину і товари, що знаходяться на складах компанії, то тут збитки можуть бути спровокованими природними причинами.

Із-за перерахованих причин управління оборотними активами необхідно організувати таким чином, щоб звести ймовірність подібних втрат до мінімуму. Найбільшої уваги заслуговує фактор інфляції.