Управління оборотними активами підприємства

Сучасні підходи до управління

Етапи управління оборотними активами при різних методиках можуть дещо відрізнятися, але класична схема виглядає так:

• планування;
• контроль результатів;
• вироблення управлінських рішень.

На етапі планування формується політика компанії щодо оборотних активів. Керуючий персонал приймає рішення, грунтуючись на рекомендаціях керівників підрозділів, відповідальних за фінанси, виробництво і комерційний збут. Остаточне рішення затверджує генеральний директор підприємства. Політика, контролює управління оборотними активами і оборотним капіталом, диктує, як великі повинні бути обсяги вироблених продуктів, наскільки довго їх слід зберігати, наскільки малий може бути товарний запас в компанії, а також умови, на яких товар пропонується замовникам у розстрочку.

Методи та ризики

Управління оборотними активами підприємства передбачає вибір одного з трьох відомих підходів (або поєднання декількох):

• агресія;
• консерватизм;
• помірність.

Політика управлінських рішень стосовно оборотних активів дозволяє сформулювати точні терміни кредитів, ліміти пропонуються в позику коштів, а також базові умови, на яких можна співпрацювати з замовниками, постачальниками сировини, підрядниками. Коли базові умови вироблені, керівництво компанії оцінює, наскільки великі потреби підприємства з перерахованих пунктів і потребує політика в перегляді.

З політики слід, чи буде підприємство готове до ризикованих та кризових ситуацій, пов’язаних з браком активів. Найчастіше трапляється така неприємна ситуація: виробничі лінії простоюють, так як компанія не має достатнього обсягу сировини для коректної діяльності. Відбувається це або з-за боргів, або із-за дефіциту товару у постачальників. Передбачити ризики складно, найбільш ефективний для цього механізм – прописування у договорі ситуацій, коли одна з сторін порушує умови, та санкцій, які настають за таких обставин.