Що таке неліквідний товар і що з ним робити?
Уцінка як інструмент ефективного збуту «неліквіду»
Використання уцінки суворо регламентується правилами бухобліку і при дотриманні нормативів дозволяє ефективно позбавлятися від нереалізованої продукції. В першу чергу визначається обсяг товару, який в принципі може підлягати уцінці. Для цього на великих підприємствах формується комісія, яка проведе інвентаризацію і складе переліки цільових товарів. В рамках цього ж заходу може проводитися паралельно і списання неліквідного товару – в будь-якому випадку, обидва рішення в кінцевому підсумку повинні бути підписані керівником. Далі визначаються оптимальні ціни для різних переліків груп товарів. Враховують балансних вартість, поточну ринкову ціну на подібну продукцію, насиченість ринку, споживчі властивості та інші фактори. Потім на складі створюється спеціальний відділ, в якому буде зберігатися уцінений товар зі своїми накладними документами та прайсами.
Правильне складання договору про продаж
Пересічна купівля товару припускає наявність певних ризиків, а операції з неліквідним товаром ще небезпечніше, причому не тільки для покупця, але і для продавця. Застрахувати себе від неприємних сюрпризів допоможе правильне складання договору. Однією з найпоширеніших помилок при здійсненні подібних угод є неповне опис товару. Важливо обумовити всі його специфічні характеристики, з-за яких він став неліквідним. Тим не менш у покупця залишається право вимагати повернення продукції, якщо вона його щось не влаштує. Це право в повному обсязі зі всіма нюансами також повинно бути обумовлено у документі угоди. Як не дивно, реалізатор також може нести відповідальність за те, що, наприклад, придбаний будматеріал прийшов в непридатність вже в процесі виконання договору і вимагає особливої утилізації. Тут треба повернутися до того, що значить неліквідний товар і в чому його особливість. Такий товар може бути простроченим і навіть небезпечним для зберігання. Токсично шкідливі матеріали в даному випадку зажадають певних витрат на утилізацію. Тому в договорі треба зафіксувати, хто візьме на себе ці витрати.
