Податкові злочини: поняття, види, виявлення та кримінально-правова характеристика злочину

Роз’яснення ВС

У Постанові Пленуму Суду №64 зазначено, що моментом завершення злочинів, визначених ст. 198 і 199, вважається фактична несплата зборів/податків у термін, визначений у ПК. Однак у законодавстві встановлено різні періоди відрахування для тих чи інших платежів. У зв’язку з цим моментом закінчення діяння вважається фактична невиплата останнього за часом збору податку. Тим не менше, дане роз’яснення враховується не всіма судовими інстанціями. На практиці нерідко управління з податкових злочинів припиняє провадження у зв’язку з закінченням строку давності в частині ухилення від виплати конкретної суми, що входить у сукупність неотчисленных зборів.

Початок періоду, в який можна застосувати до суб’єкта покарання, необхідно обчислювати по закінченні 3 фінансових років, що йдуть підряд, або окремого часового проміжку, якщо присутні всі ознаки діяння, а ухилення від виконання зобов’язань визнано особливо великим. Тільки за завершеним періоду можна визначити суми сплачених і підлягають виплаті податків. Разом з цим застосувати покарання до суб’єкта можна по закінченні відведеного законом терміну на виконання зобов’язань. У зв’язку з цим моментом завершення злочинів, зазначених у ст. 198-199 КК, завжди буде вважатися остання звітна дата. За змістом законодавства, немає необхідності чекати закінчення трирічного періоду і того, щоб суб’єкт щорічно ухилявся від виконання зобов’язання у великому розмірі (або особливо великому). Така ситуація може виникнути раніше, ніж пройде 3 роки.