Підстави та наслідки розірвання договору

Володіння/користування

При розірванні угоди, що передбачає надання позики або передачу об’єкта в оренду, суб’єкт, який отримав майно, повинен в розумні терміни повернути його контрагенту. Виконання цього обов’язку регламентується нормами 22 глави ЦК, а також спеціальними положеннями про окремі види угод (статті 664, 622, 655). Правила можуть встановлюватися і самим договором, в тому числі у випадках, коли він визначає порядок повернення матеріальних цінностей по завершенні періоду дії угоди. У цих ситуаціях норми 60 глави Кодексу не застосовуються. У разі розірвання орендної угоди можуть бути стягнені платежі за використання майна, до дати його фактичного повернення, неустойка і збитки за прострочення.

Висновок

Якщо судова інстанція ухвалить рішення про розірвання зареєстрованого в установленому порядку договору, відповідна запис повинна бути внесена в реєстр на підставі вступив в дію постанови. Для цього відповідний контрагент звертається до уповноваженого органу із заявою. Якщо в угоді закріплена можливість одного з учасників немотивовано відмовитися від виконання передбачених обов’язків, особа, яка скористалася нею, може звернутися в реєструючу структуру, представивши докази повідомлення контрагента про своє рішення. Якщо одностороння відмова обумовлюється діями одного з суб’єктів, наприклад, порушенням умов, або іншими обставинами, що вимагають обов’язкової перевірки, заяви надають обидві сторони. Якщо одна з осіб ухилитися від цього, зацікавлений контрагент може звернутися до суду з позовом про припинення угоди. Винесену за результатами розгляду рішення виступає в якості підстави для включення реєструючим органом відповідного запису до реєстру.