ПДВ прийнятий до відрахування: проводка в бухгалтерському обліку

Обов’язково заявляти вирахування

Потрібно врахувати, що застосування вирахування — право платника податків, але не обов’язок. Якщо з якоїсь причини він вважає недоцільним зменшити податок до сплати, він може не заявлятися про вирахування. Наприклад, нерідко це практикується для того, щоб уникнути «негативного» податку, тобто суми до повернення з бюджету. Справа в тому, що цей процес супроводжується серйозною податковою перевіркою, а на це добровільно піде не будь-яка компанія або ПІДПРИЄМЕЦЬ.

Щоб цього не допускати, вхідний податок до відрахування можна в поточному періоді не приймати. Цю операцію можна перенести на будь-який інший період протягом трьох найближчих років. Ще один варіант — заявити в поточному періоді лише частину суми вхідного податку до відрахування, а решту залишити на наступні періоди. Такий спосіб також дозволено законодавством.

Коли податок дозволено відняти

Законодавство встановлює певні умови, за яких ПДВ можна зарахувати. Почнемо з того, що це дозволено тільки організаціям і підприємцям, які визнаються платниками цього податку. Всі інші суб’єкти не віднімають вхідний податок навіть тоді, коли бувають змушені сплатити його. Наприклад, при виставленні рахунку-фактури з зазначеної окремим рядком сумою податку.

У тих же суб’єктів, кому відрахування можна, для цього повинні виконуватися такі умови:

• товари та послуги, за якими податок приймається до відрахуванню, повинні бути оприбутковані, тобто прийняті до обліку;
• вони застосовуються для здійснення діяльності, яка підпадає під ПДВ;
• є в наявності рахунок-фактура, виставлений постачальником при придбанні цих товарів (послуг), і в ньому виділена сума ПДВ.