ПДВ прийнятий до відрахування: проводка в бухгалтерському обліку

Відрахування ПДВ — це не пільга, а механізм, обумовлений природою самого податку. Він є непрямим — перераховується продавцем до бюджету, а потім включається в ціну реалізованої ним продукції. Кожен постачальник водночас є покупцем, оскільки набуває необхідні для своєї діяльності матеріали, сировину, обладнання, товари та послуги. А значить, як і будь-який покупець, сплачує своїм постачальникам у ціні товарів і послуг згаданий податок. Його ще називають «вхідним». Ось його суму і можна за певних умов прийняти до відрахуванню.

Що значить прийняти ПДВ до відрахуванню

Відняти вхідний податок значить зменшити на суму свої зобов’язання з цього податку. Іншими словами, сума заявленого вирахування віднімається із суми нарахованого ПДВ. Підставою для цього є рахунки-фактури, в яких виділена сума податку. У вхідних рахунках-фактурах, тобто в тих, що організація або ПІДПРИЄМЕЦЬ отримує від своїх постачальників, фігурує сума вхідного податку. Її при виконанні всіх вимог можна заявити до відрахуванню. У вихідних рахунках-фактурах, тобто тих, які виставляє сам суб’єкт при реалізації, виділяється нарахований податок. Сума податку до сплати складе різницю між ними:

• ПДВ до сплати = ПДВ нарахований ПДВ до відрахуванню.

Таким чином, податок до відрахування зменшує розмір податку, що підлягає перерахуванню в бюджет у звітному періоді. Якщо ж вирахування більше нарахувань, виникне сума ПДВ до повернення з бюджету.

Перш ніж розповісти про порядок обліку ПДВ, прийнятого до відрахування, і проводці в бухгалтерії, розглянемо його умови та інші нюанси.