Опіка та піклування в римському праві: поняття та види

Юридичний зміст опіки та піклування у римському праві

Під опікою в правовому аспекті необхідно розуміти дозволяемую допомогою цивільного права владу по відношенню до вільного особі для наділення захистом того, хто в силу перерахованих вище причин не має можливості забезпечити такого роду захист самостійним чином. Так, описує таку категорію, як опіка та піклування в римському праві порядок говорить про відсутність у дієздатності малолітньої, яка компенсується до досягнення нею повнолітнього віку прийняттям участі в угодах чоловіки зрілого віку, іменованого опікуном, наявність якого обов’язкова. Важливо відзначити, що у римському праві становлення жінки під опіку вважалося самим собою зрозумілим, так як вона ставилася до числа легковажних людей.

Для того, щоб зробити юридично значиме дію, особа під опікою має отримати схвалення, а також офіційне затвердження акта безпосередньо від опікуна. Саме тому чинним індивідом в першу чергу вважається опікун. Опіка та піклування в римському праві, значення щодо даних категорій говорить про те, що жінка, будучи вже дорослою, відчуває потребу в опікуна виключно для формування заповіту, відчуження або ж встановлення узуфрукт. Важливо нагадати, що на відміну від неї, кожну дію з приводу встановлення зобов’язань, належать до дитини, контролюється опікуном.