Оборотні кошти підприємства: поняття, склад, структура
Оборотні засоби підприємства становлять основу функціонування організації. Тому при аналізі ефективності діяльності компанії оцінка розміру цього показника вважається дуже важливою.
Визначення
Оборотні кошти підприємства ще називають оборотним капіталом, вони являють собою майно, яка приймає участь в одному виробничому циклі, який зазвичай складає менш одного року. Їх розмір має безпосередній вплив на собівартість продукції. Потрібно стежити за їх постійним поповненням, але при цьому їх не повинно бути в надлишку.
Оборотні засоби обслуговують не тільки виробничі процеси, але і звернення (реалізацію). Фонди обігу включають готову продукцію і грошові кошти.
Основною функцією оборотних коштів є забезпечення безперебійного виробничого процесу.
Класифікація
Склад оборотних засобів підприємства включає в себе безліч компонентів. Їх можна розділити на кілька груп:
- Запаси, що знаходяться на складі. До них відносять сировину, комплектуючі, запасні частини, напівфабрикати, тару, паливо.
- Кошти, які вже знаходяться у виробничому процесі. До цієї категорії можна віднести незавершене будівництво і виробництво. А також витрати майбутніх періодів при авансових платежах.
- Готова продукція, що перебуває на складі і вже відвантажена.
- Наявні фінансові кошти в касі компанії і на розрахункових рахунках, короткострокові фінансові інвестиції та дебіторська заборгованість.
Структура оборотних коштів підприємства не є універсальною і залежить від великої кількості факторів. Наприклад, від галузі та технологічної організації виробництва. Чимале значення мають договірні відносини з постачальниками і покупцями, що визначають обсяги і графік відвантажень та оплат.
Звідки бере засоби
Джерела оборотних коштів підприємства можуть бути як власними, так і позиковими або залученими. Кожна компанія сама визначає, який загальний обсяг оборотних коштів їй необхідний для оптимізації виробничого процесу. Саме тому їх кількість розраховується на підставі мінімально необхідного рівня коштів, який дозволить виробити і відвантажити планований обсяг продукції, створити потрібний складський запас без дефіциту і затарювання. Але також потрібно стежити, щоб їх обсягу вистачало для погашення всіх зобов’язань з контрагентами, працівниками компанії, державними податковими органами.
Власні оборотні кошти зазвичай поповнюються за рахунок прибутку. Але це не єдине джерело, деякі статті пасиву також можуть бути прирівняні до оборотних засобів. Наприклад, заборгованість по оплаті праці, переходить з одного місяця на інший, а також супутні їй обов’язкові внески в фонд соціального страхування. Крім того, в якості джерел можуть виступати резерви майбутніх платежів, позитивний баланс у ремонтному фонді. У певних сферах бізнесу до таких статей відносять заставу покупців за поворотну тару. Так як цифри протягом року можуть змінюватись, і іноді досить сильно, то при фінансовому плануванні за основу беруться найменші показники.
Досить складно зробити точні прогнозні розрахунки, тому що трапляються ситуації, що вимагають вносити термінові корективи. Тому задовольнити потребу підприємства в оборотних коштах лише за рахунок власних фінансів найчастіше буває досить складно. Створення додаткових резервів стратегічно неправильно – це призведе до зниження темпів розвитку компанії. Виходячи з доцільності, потреба підприємства в додаткових оборотних коштах варто покривати коштами, залученими зі сторони.
Як встановлюються норми
Для того щоб компанія функціонувала ефективно, складаються фінансові плани. Вони допомагають, зокрема, здійснити формування оборотних коштів підприємства та прорахувати їх необхідний обсяг.
Норматив є змінною величиною, на нього чинять вплив наступні фактори:
- обсяг та асортимент продукції;
- умови закупівлі сировини і комплектуючих;
- терміни оплати і відвантаження продукції.
При розрахунках рекомендується максимально оптимізувати використання власних коштів. Їх розмір повинен бути таким, щоб забезпечити тільки основну діяльність компанії, зберігаючи саму потребу на мінімальному рівні.
Для того щоб визначити норматив та склад оборотних засобів підприємства, потрібно порахувати розмір необхідних витрат для створення товару або послуги за певний період. Тут може з’явитися складність, пов’язана з сезонністю. Якщо товар компанії є всесезонним, і попит на нього від цього фактора залежить, тоді необхідно скористатися річним звітом і взяти за основу той квартал, де виробництво було на найвищому рівні.
Якщо компанія випускає сезонний продукт, для аналізу необхідно використовувати дані за той квартал, де показники виробництва були на найнижчому рівні. У високий сезон оборотні кошти підприємства сформовані за рахунок короткострокових банківських позик.
Нормування здійснюється в грошовому вираженні.
Способи оцінки елементів оборотних коштів
Коли компанія одержує сировину, паливо та інші запаси, тобто оборотні виробничі засоби підприємства, вони враховуються по повній собівартості. Остання включає в себе як саму вартість ресурсу, так і митні витрати, комісійні платежі та націнку, логістичні витрати, які понесли сторонні підприємства, що виконують ці функції.
Ціна задіяних ресурсів і вартісна оцінка запасів на кінець періоду можуть бути визначені одним з декількох способів:
- Якщо матеріали є унікальними, тоді вартість визначається за собівартістю кожної одиниці запасу.
- По середньої собівартості. Для цього оцінюється середня вартість всіх наявних матеріалів на початок періоду. Отримане значення додається до середньої вартості всіх матеріалів і ресурсів, придбаних протягом періоду.
- Метод ЛІФО, тобто вартісна база ресурсів, які надійшли раніше всього, дорівнює ціні матеріалів, придбаних пізніше.
- Метод ФІФО, за основу береться ціна тих матеріалів, які були придбані першими. При використанні даної методики прийнято вважати, що у виробництві використовуються ресурси відповідно до черговості їх придбання. Спочатку залучають ті, що були куплені першими. Ціна обліковується на початок періоду.
В залежності від обраного методу обліку в умовах зростаючих цін можна домогтися різних показників прибутку. Так, при ЛІФО він буде менше, ніж при ФІФО.
Кругообіг фондів
Для забезпечення безперервного виробничого процесу необхідно, щоб всі матеріальні засоби перебували в постійному круговороті. В залежності від стадії, оборотні фонди підприємства видозмінюють свою форму. З грошової спочатку переходять у продуктивну, а потім у товарну.
Кругообіг складається з трьох стадій:
Оборотні кошти підприємства відрізняються від матеріалів. Вони не витрачаються безповоротно, а постійно перебувають у русі. Спочатку авансуються для створення продукту, потім повертаються після його реалізації і вступають у новий кругообіг.
Оцінка оборотних коштів
Щоб зрозуміти, наскільки грамотно компанія розпоряджається ресурсами в своїй діяльності та у стані чи вона погасити всі короткострокові зобов’язання, а також для розуміння, куди вона інвестує свої кошти, проводиться аналіз оборотних коштів підприємства.
Розмір власних оборотних коштів дозволяє дізнатися, перевищують поточні активи наявні поточні зобов’язання, а також за рахунок яких коштів фінансуються необоротні активи (власних або позикових).
Для оцінки прибутковості компанії служать показники рентабельності. Якщо одержуваних коштів від продажу продукції достатньо, щоб розрахуватися з постачальниками і покрити всі інші заборгованості, і ще залишиться прибуток, тоді компанія вважається рентабельною.
Показники рентабельності
Ці коефіцієнти відносяться до групи відносних індикаторів, тому фактор інфляції на них не впливає. Така система аналізу дає змогу зрозуміти, скільки компанія одержує прибутки з кожного вкладеного рубля.
Рентабельність активів дозволяє побачити розмір прибутку, одержуваної підприємством від вкладення в активи. Для цього показник (сума) чистого прибутку потрібно розділити на середню величину активів (СБ).
Щоб проаналізувати, наскільки ефективно інвестуються оборотні кошти, використовується показник рентабельності поточних активів. Можуть бути використані дані рентабельності продажів і рентабельності активів. Сума їх твори і є показник рентабельності поточних активів. Існує ще один спосіб розрахунку цього значення. Потрібно суму чистого прибутку поділити на суму середньої величини поточних активів.
Щоб дізнатися, яка рентабельність проданих товарів, потрібно величину чистого прибутку поділити на суму отриманої виручки. Результат дозволить оцінити не тільки те, добре або погано працює підприємство, але і наскільки вірний підхід до ціноутворення. Існує ще один спосіб оцінки рентабельності продукції – рентабельність обсягу продажів. Для цього показник прибутку від проданих товарів необхідно поділити на кількість реалізованого обсягу (або одиниць) продукції.
Щоб проаналізувати, наскільки ефективно здійснюється управління оборотними засобами підприємства, потрібно прорахувати коефіцієнт оборотності МПЗ (матеріально-виробничих запасів). Для цього величину собівартості слід розділити на середній показник МПЗ.
Щоб зробити порівняльний аналіз раціональності роботи підприємства, рекомендується порівняти коефіцієнти періоду оборотності МПЗ за кілька років. Для розрахунку існує формула:
- Тоб МПЗ = 360 / коефіцієнт оборотності МПЗ.
Крім цих показників, використовуються й інші коефіцієнти рентабельності: інвестицій, власного капіталу, основного виду діяльності. А також проводиться аналіз дебіторської заборгованості оцінюється її швидкість оборотності та період погашення. Чим швидше вона погашається, тим менше ризику того, що вона не буде виплачена зовсім.
Про управління оборотними засобами
Якщо компанії не вистачає власних коштів для покриття всіх витрат, необхідно залучати додаткове фінансування за рахунок кредиторської заборгованості. Коли вона вичерпана, доводиться брати короткострокові кредити.
При наявності гострої нестачі власних оборотних коштів існує кілька способів вирішення цієї проблеми. Найменш жорстким є отримання всіх можливих відстрочок або розстрочок щодо погашення наявних заборгованостей.
Існують оціночні показники оборотних коштів підприємства, що дозволяють оцінити ефективність. Одним з них є термін оборотності обігових коштів. Його можна легко розрахувати:
- Тоб ОС = період оборотності запасів + період оборотності дебіторської – середній термін оплати кредиторської заборгованості.
Потрібно прагнути до зниження показників оборотності запасів і дебіторської заборгованості.
Для оцінки фінансових потреб підприємства на поточний момент слід їх розмір розділити на одержану виручку від реалізації в день (в середньому) і помножити на 100%. Результат буде у відсотках і покаже, як швидко компанія заробляє на покриття своїх фінансових потреб.
Основні засоби підприємства
Основні і оборотні засоби підприємства є основними елементами в роботі будь-якої компанії. Але що таке основні засоби і чим вони відрізняються від оборотних?
Основні засоби характеризуються тривалим терміном використання, та їх частка в собівартості продукції відображається частково по мірі зносу цих матеріально-речових цінностей.
Основні фонди включають в себе будівлі, споруди, верстати, транспортні засоби, інструменти, інвентар, різні прилади, робоча худоба, багаторічні рослини.
Хоча є і свої обмеження. Наприклад, інвентар та інструменти відносять до основних фондів, тільки якщо їх експлуатаційний термін більш 12 місяців, а вартість повинна перевищувати 1 млн руб. При меншій вартості вони вважаються як обігові кошти підприємства.
Фонди прийнято розділяти на дві основні категорії: виробничі і невиробничі. Перші безпосередньо задіяні у виробничому процесі і поповнюються за рахунок капітальних вкладень. Другі ж виконують функції обслуговування основного виробництва, а отже, їхня вартість ніяк не впливає на собівартість виробленої продукції. Але не можна говорити, що невиробничі фонди не мають ніякого впливу на ефективність функціонування підприємства. Вкладення в них допомагає поліпшити рівень життя співробітників, що позитивно позначається на їх відношенні до робочим процесам. Вони служать хорошим мотиваційним стимулом.
Оборотні засоби підприємства є невід’ємною частиною щоденної роботи компанії. Щоб вона була прибутковою, а не збитковою, процес повинен являти собою безперервний кругообіг. Для цього необхідно регулярно аналізувати ефективність їх використання та складати фінансові плани.
