Оборотні кошти підприємства: поняття, склад, структура

Способи оцінки елементів оборотних коштів

Коли компанія одержує сировину, паливо та інші запаси, тобто оборотні виробничі засоби підприємства, вони враховуються по повній собівартості. Остання включає в себе як саму вартість ресурсу, так і митні витрати, комісійні платежі та націнку, логістичні витрати, які понесли сторонні підприємства, що виконують ці функції.

Ціна задіяних ресурсів і вартісна оцінка запасів на кінець періоду можуть бути визначені одним з декількох способів:

• Якщо матеріали є унікальними, тоді вартість визначається за собівартістю кожної одиниці запасу.
• По середньої собівартості. Для цього оцінюється середня вартість всіх наявних матеріалів на початок періоду. Отримане значення додається до середньої вартості всіх матеріалів і ресурсів, придбаних протягом періоду.
• Метод ЛІФО, тобто вартісна база ресурсів, які надійшли раніше всього, дорівнює ціні матеріалів, придбаних пізніше.
• Метод ФІФО, за основу береться ціна тих матеріалів, які були придбані першими. При використанні даної методики прийнято вважати, що у виробництві використовуються ресурси відповідно до черговості їх придбання. Спочатку залучають ті, що були куплені першими. Ціна обліковується на початок періоду.

В залежності від обраного методу обліку в умовах зростаючих цін можна домогтися різних показників прибутку. Так, при ЛІФО він буде менше, ніж при ФІФО.