Облік товарів в бухгалтерському обліку. Облік товарів у роздрібній торгівлі
Торгівля являє собою специфічну діяльність людини. Вона пов’язана з процесом придбання та збуту виробів. Торгівля включає в себе комплекс господарських і технологічних операцій. Вони забезпечують обмін матеріальними цінностями. Особливе значення в цій сфері має облік товарів і послуг.
Загальна характеристика обміну
Виступаючи як галузі господарства, торгівля формує ринок споживчої продукції. В його рамках надання виробів покупцям здійснюють спеціалізовані підприємства. Функція галузі в цілому складається, таким чином, в поточному регулювання споживчого ринку. Торгівля забезпечує збут товарів шляхом здійснення комерційних операцій. Завдяки цьому процес стає предметом діяльності особливих підприємств та інших господарюючих суб’єктів.
Завдання галузі
Торгівля сприяє забезпеченню товарами і послугами індивідуальних потреб усіх верств суспільства. Вона включає в себе взаємодії підприємств різної форми власності та населення. Придбання товарів на власні доходи здійснюється людьми через торговельну мережу. Протягом певного періоду продукція може перебувати в обігу. Проте в кінцевому підсумку вона потрапляє в особисту власність.
Продаж товарів населенню виступає в якості завершальній і визначальною стадії їх обігу. Ринок, будучи економічною категорією, що охоплює відповідні виробничі, розподільні відносини, взаємодії в рамках обміну та взаємозв’язок цих процесів. Торгівля при цьому представлена як форма цих зв’язків. Вона бере участь у формуванні ринкових відносин між трудової і споживчої заходом. Торгівля впливає на розмір реального доходу населення, стимулює економічну діяльність людей. Збут здійснюється в різних режимах. Найбільш поширеною в Росії вважається роздрібна та оптова торгівля. Збут може здійснюватися і в комісійному режимі.
Термінологія
Основні поняття роз’яснюються в Державному стандарті Р 51303-99, затвердженому Постановою Держстандарту і введеним в дію з 2000 року. У відповідності з ним торгівлею називають вид комерційної діяльності, який пов’язаний з купівлею і збутом продукції і наданням послуг покупцям. Оптовий режим передбачає придбання виробів з подальшим їх перепродажем або професійним застосуванням. Під роздрібною слід розуміти торгівлю та надання послуг споживачам для сімейного, особистого, домашнього використання, не пов’язаного з комерційною діяльністю. Комісійний режим передбачає передачу третім особам продукції за договорами комісії для здійснення з ними підприємницьких операцій.
Облік товарів у бухгалтерському обліку
Формування ціни продукції здійснюється на основі грошового виразу її вартості та операцій з її збуту. Готові вироби в рамках різних операцій (випуску з виробництва, відвантаження покупцям, продажу) приймаються до бухгалтерського обліку по фактичної собівартості. Вона дорівнює величині всіх витрат, що стосуються виготовлення і надання споживачам. У багатономенклатурних виробництвах фактичну собівартість можна визначити тільки після закінчення звітного періоду. Облік руху товарів, а також їх наявності виконується зазвичай у відповідних цінах. В якості них можуть використовуватися:
- Нормативна (планова) собівартість.
- Ринкова (договірна) ціна.
- Скорочена (неповна) виробнича собівартість, яка характеризує прямі витрати.
- Інші умовні інструменти вираження ціни продукції.
Оцінка готових виробів
У Положенні ведення звітності, п. 60 встановлено, що облік товарів у бухгалтерському обліку здійснюється за купівельною вартістю або по збутових цінами. Це ж положення присутній у п. 13 ПБУ 5/01. Оцінка товарів являє собою вибір тієї облікової ціни на підприємстві, за якою буде здійснюватися списання і оприбуткування продукції.
Це має фіксуватися у відповідній документації. Якщо облік переміщення товарів здійснюється за цінами придбання, їх вартість формується згідно з правилами, передбаченими в ПБО 5/01 в п. 6. У цьому випадку в ціну входять всі витрати, що стосуються придбання продукції, за винятком ПДВ. Підприємства можуть вести облік продажу товарів за середньозваженою собівартістю. У цьому випадку визначається середня ціна одиниці кожного виду продукції, що брала участь в обігу у звітному періоді. Облік товарів в торгівлі може здійснюватися за собівартістю перших або останніх за період закупівлі.
Метод ФІФО
Він являє собою облік товарів за собівартістю перших (включаючи ціну залишків) протягом звітного місяця, протягом якого здійснювалися закупівлі. Цей метод передбачає оцінку заготівель продукції за фактичною оцінкою. При збуті і вибуття продукції на інші потреби списання виконується за собівартістю перших на звітний місяць закупівель, включаючи ціну виробів, що значаться на початок цього періоду. Для цього встановлюється собівартість не використаних на кінець місяця товарів. Вона визначається на підставі витрат на останні закупівлі. Вартість сбытой продукції розраховується шляхом вирахування з ціни залишків виробів на початок місяця, включаючи вартість що надійшли до протягом нього товарів, величини, що припадає на кількість, залишок на кінець місяця. Розподіл за рахунками здійснюється відповідно до середньої ст-тью одиниці кожного виду і сбытого або вибулого на інші потреби кількості.
Метод ЛІФО
Така організація обліку товарів сприяє забезпеченню відповідності поточних витрат і доходів, а також дозволяє взяти до уваги вплив інфляційних процесів на фінансові результати компанії. Метод ЛІФО передбачає оцінку виробів на кінець місяця за їх кількістю і припущенням, що їх вартість формується з витрат на їх перші закупівлі. Ціна сбытой продукції розраховується вирахуванням з величини залишків на початок місяця, включаючи надійшли протягом періоду одиниці, суми, яка припадає на кількість виробів, що залишилися на кінець місяця. Розподіл за рахунками здійснюється на підставі середньої вартості зразка від кожного виду продукції і обсягу реалізованих виробів.
Специфіка застосування методів
Облік реалізації товарів і їх запасів зазначеними способами направляє компанії на формування аналітичної оцінки продукції не тільки за видами, але і по окремим партіям. У Положенні з аналізу матеріально-виробничих резервів передбачається ще один метод, за допомогою якого здійснюється визначення фактичної собівартості всіх вибувають виробів – списання вартості кожної одиниці. Цей спосіб використовується досить рідко. Застосування цього методу доцільно тільки для продукції, кожна одиниця якої має високу ціну і зазвичай продається поштучно.
Розглянуті методи оцінки вибувають виробів використовуються при інвентаризації за фактичною собівартістю придбання. Підприємство, провівши порівняльний аналіз існуючих способів, вибирає для себе порядок, за яким буде здійснюватися облік товарів. Він повинен бути закріплений у відповідній документації. При цьому підприємству необхідно послідовно застосовувати прийнятний метод на практиці. Якщо облік товарів здійснюється з використанням рах. 15 і 16, то з рах. 41 списання продукції здійснюється за відповідною інвентаризаційної ціною. Потім, використовуючи спеціальний розрахунок, прибирається сума відхилень, яка припадає на збуті вироби.
Облік товарів у роздрібній торгівлі
Для ефективного управління діяльністю компанії необхідно мати точну, об’єктивну, повну, досить детальну та своєчасну економічну інформацію. Ця задача реалізується за допомогою ведення бухгалтерського обліку. Основним об’єктом у даній діяльності виступає продукція. У зв’язку з цим уповноважений відділ підприємства повинен забезпечити облік надходження товарів на підприємство, а також відображення операцій, що стосуються їх вибуття.
Цілі діяльності
Бухгалтерський облік забезпечує:
Завдання, які передбачає діяльність, можуть бути виконані тільки при грамотному плануванні. Недоліки, які можуть виникати в ході неї, є причинами відставання обліку, несвоєчасність подання звітності і відомостей. Великі розриви в часі між появою інформації та її використанням створює перешкоди для підвищення економічної ефективності, рентабельності підприємства. Недоліки обліку можуть призвести до його заплутаності, формування умов для розкрадання матеріальних цінностей, підвищення витрат на утримання відповідального персоналу.
Загальний порядок
Правила і строки, протягом яких здійснюється облік надходження товарів (комплектності, кількості, якості), а також їх документальне оформлення, регулюються існуючими технічних умов поставки, договорами та інструкціями. Всі операції з продукцією поділяються на дві категорії. До першої відносять безпосередньо надходження товарів в компанію. Другу категорію складають операції з вибуття продукції. Облік товарів у роздрібній торгівлі здійснюється у відповідності із супровідною документацією, умовами поставки, правилами перевезення вантажів (накладними (товарно-транспортними, залізничними та іншими), рахунками-фактурами або коносаментом).
Звітність
Облік товарів супроводжується складанням спеціальної документації, в якій відбивається наявність і оборот продукції. Її оформленням займається матеріально-відповідальна особа. У прибутковій частині звіту про кожний документ (номер і дата, джерело отримання виробів, їх сума) вноситься окремо. Після цього підраховується загальна величина оприбуткованих виробів, підсумок із залишком на початок звітного періоду. Видаткова частина містить відомості у документах про вибуття продукції. Зокрема, вносяться дані про направлення виробів, дату і номер паперу, загальна сума. Далі визначається залишок продукції на завершення звітного періоду. Кожен вид витрат і приходу містить документи, розташовані в хронологічному порядку.
Загальна кількість паперів, на підставі яких складається звіт, в кінці вказується прописом. Документація повинна бути підписана матеріально-відповідальним співробітником. Звіт складається в 2-х примірниках (під копірку). Перший скріплюється з документами, розташованими в послідовності, і здається в бухгалтерію. Головний спеціаліст відділу у присутності відповідальної особи здійснює перевірку звіту, зазначає дату та засвідчує обидва примірники своїм підписом. Перший залишається в бухгалтерії разом з вкладеними документами. Другий примірник передається матеріально-відповідальній службовця. Далі здійснюється перевірка кожного документа на предмет відповідності здійснених операцій закону, ціновій політиці, підрахунку, таксуванні.
Рахунки
Облік товару на складі та в обороті має свої особливості. Одна з них полягає в тому, що їх відображення по рах. 41 здійснюється за ціною отримання, до якої додається надбавка. Якщо вироби знаходяться на підприємстві не як його власність, то їх облік ведеться на забалансовому рах. 002, на якому фіксуються товарно-матеріальні цінності, узяті на відповідальне зберігання. У разі виникнення питань, що стосуються оплати або за умовами договору продукцію заборонено продавати до погашення зобов’язань по постачанню. Облік товарів, які прийняті на комісійних засадах, здійснюється на позабалансовому рах. 004. Аналітичну оцінку продукції можуть здійснювати не тільки матеріально-відповідальні особи. Ця діяльність також знаходиться в компетенції бухгалтерії. Основне завдання такої оцінки полягає в отриманні відомостей, необхідних для управління запасами продукції. В кінці місяця по рах. 41 в обліковому регістрі підводяться підсумки. Вони звіряються з відповідними показниками за іншими рахунками.
Інвентаризація
В ході діяльності роздрібних торгових компаній відбувається щоденний обіг товарів. Для контролю наявності та стану матеріальних цінностей проводиться інвентаризація тари і продукції. В ході неї встановлюється відповідність фактичної кількості виробів і упаковки на момент перевірки їх залишків по інформації з бухгалтерської звітності.
Документування
Облік товару на складі супроводжується заповненням приймально-здавальних накладних, маршрутних листів, актів та інших паперів. Всі ці документи повинні підписуватися керівником підрозділу, який здає вироби, а також відповідальним за зберігання особою. Великогабаритний вантаж зазвичай приймається замовником у місці виготовлення, складання й комплектації. Інформацію про випуск готових виробів і їх надходженні на склад відповідальна особа відображає у спеціальній картці обліку. Її форма і зміст аналогічні документу з приймання матеріалів (ф. № М-17).
Кількісний підрахунок
Він здійснюється в одиницях, які відповідають фізичним властивостям продукції (ваги, площі, обсягу, в штуках або за лінійними параметрами). Однорідні вироби можуть вважатися в умовно-натуральних показниках. Наприклад, консерви враховуються по банкам. Аналітична оцінка проводиться не тільки в кількісних, але і в вартісних показниках.
Збут
Відпуск та облік товару в магазині здійснюється за накладною. В якості типової форми може служити бланк М-15. Підприємства, задіяні в різних виробничих галузях, що використовують для оформлення спеціалізовані форми накладних та інших первинних документів. В них присутні обов’язкові реквізити, відбиваються основні властивості та характеристики відвантажених виробів, найменування підрозділу компанії, який здійснює відпуск, назва покупця і підстава для передачі йому продукції. Накладна заповнюється згідно з розпорядженням керівника підприємства або особи уповноваженої ним, а також договору із замовником (покупцем).
Контроль відвантаження та вивезення
Для великих і середніх підприємств рекомендована схема руху первинної документації. Вона включає в себе наступні етапи:
Додатково
Якщо продукція здається транспортної компанії, то експедитор, який супроводжує вантаж, передається квитанція про приймання цінностей. Вона разом із накладної повертається в бухгалтерію для виписки рахунку-фактури і платіжної документації. Первинні папери про прийняття готових виробів, їх відвантаження споживачеві приймаються від комірника і перевіряються. Далі вони використовуються при формуванні регістрів синтетичного і аналітичного обліку. Відображення виробів у звітності як збутих здійснюється за накладними, квитанціями транспортної компанії, актами виконаних робіт та іншими документами.
Висновок
Крім описаної вище звітності, підприємства ведуть і податковий облік товарів. При отриманні продукції у вітчизняних постачальників вартість в одних і інших документах буде збігатися. Якщо вироби купуються за іншими підставами, то існує ймовірність виявлення розбіжностей. У практиці спостерігаються такі ситуації, коли невідповідність неминуче:
- Безоплатне отримання виробів.
- Отримання продукції за іноземну валюту.
- Виявлення надлишків в процесі інвентаризації.
При купівлі за іноземну валюту розбіжності мають місце у разі авансових оплат. У бухгалтерському обліку вартість товару в таких ситуаціях встановлюється за курсом, який діяв на дату відрахування грошей. Даний припис присутня в ПБО 3/06. В цілях оподаткування доходу вартість придбаних за валюту товарів визначається в перерахунку на рублі на дату прийняття їх до обліку.
