Облік товарів в бухгалтерському обліку. Облік товарів у роздрібній торгівлі

Термінологія

Основні поняття роз’яснюються в Державному стандарті Р 51303-99, затвердженому Постановою Держстандарту і введеним в дію з 2000 року. У відповідності з ним торгівлею називають вид комерційної діяльності, який пов’язаний з купівлею і збутом продукції і наданням послуг покупцям. Оптовий режим передбачає придбання виробів з подальшим їх перепродажем або професійним застосуванням. Під роздрібною слід розуміти торгівлю та надання послуг споживачам для сімейного, особистого, домашнього використання, не пов’язаного з комерційною діяльністю. Комісійний режим передбачає передачу третім особам продукції за договорами комісії для здійснення з ними підприємницьких операцій.

Облік товарів у бухгалтерському обліку

Формування ціни продукції здійснюється на основі грошового виразу її вартості та операцій з її збуту. Готові вироби в рамках різних операцій (випуску з виробництва, відвантаження покупцям, продажу) приймаються до бухгалтерського обліку по фактичної собівартості. Вона дорівнює величині всіх витрат, що стосуються виготовлення і надання споживачам. У багатономенклатурних виробництвах фактичну собівартість можна визначити тільки після закінчення звітного періоду. Облік руху товарів, а також їх наявності виконується зазвичай у відповідних цінах. В якості них можуть використовуватися:

• Нормативна (планова) собівартість.
• Ринкова (договірна) ціна.
• Скорочена (неповна) виробнича собівартість, яка характеризує прямі витрати.
• Інші умовні інструменти вираження ціни продукції.