Міжнародні правові акти: види, принципи та норми
Загальна декларація прав людини
Даний документ був прийнятий після закінчення Другої Світової Війни, в 1948 році. У ньому повною мірою прописаний перелік прав і свобод, якими повинен бути наділений кожна людина і громадянин, який проживає на території будь-якої країни-члена світового співтовариства.
На сьогоднішній момент така Декларація – це основний документ, на підставі якого пишуться конституції країн, закони, а також деякі інші документи, в тексті яких відображаються основні права і свободи людини. У деяких країнах Європи норми міжнародного правового акта з такою назвою використовуються для професійного тлумачення законодавчих актів, зміст яких розкриває права людини і громадянина. Що стосується Російської Федерації, то деякі постанови Конституційного Суду країни також містять у своєму тексті положення, засновані на статтях цієї Декларації.
Пакт про громадянські і політичні права
Даний документ був прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1966 році. З того моменту його положення є обов’язковими для виконання всіма державами, які складаються у світовому співтоваристві.
У статтях такого акта закріплені основні права, які послужили основою для написання політичних розділів конституцій багатьох суверенних держав. В основних положеннях цього документа чітко простежуються таки ідеї, як рівність усіх людей у користуванні своїми правами, незалежно від статевої або расової приналежності, а також матеріального достатку. Крім цього, положеннями даного Пакту категорично забороняється примусова праця, а також тортури і звернення, що виключає принципи людяності. Рабство та торгівля людьми також заборонені цим документом.
У перших статтях даного акта зберігається положення про те, що кожна людина, яка проживає на планеті, має невід’ємне право на життя, яке має реалізовуватися державою, захищає права і свободи осіб.
Інші важливі для сучасної громадськості поняття закріплені в Пакті про громадянські політичні права. До них належать: право на свободу совісті, слова та думки, збори профспілки або інші законні об’єднання, а також право на свободу вибору бажаного місця проживання і вільне пересування.
