Корпоративна соціальна відповідальність. Етика бізнесу

Віктор Кузьмін
1 minute

Корпоративна соціальна відповідальність – поняття, яке можна назвати більш актуальним для західних країн, і на сьогоднішній день поки ще не зовсім звичним для слуху вітчизняних підприємців. Однак не можна не сказати про те, що наш бізнес з плином часу також серйозно задумався про надання даної концепції.

Що вона собою являє?

Корпоративна соціальна відповідальність почала використовуватися у світовому співтоваристві приблизно в 60-х роках 20 століття, коли ця концепція стала активно використовуватися на діючих підприємствах Канади і США. На той момент вона сприймалася виключно як турботи керівників про персоналі, а також сприяння місцевим органом влади. Ще в 70-ті роки з тієї причини, що збільшився зростання занепокоєння з боку людей про стан навколишньої природи, корпоративна соціальна відповідальність почала включати в себе ще і турбота про екологічну обстановку в своїй державі.

На сьогоднішній день західні фахівці менеджменту, розглядаючи корпоративну соціальну відповідальність, пропонують концепції ЗР, яка передбачає те, що керівники компаній будуть однакову увагу приділяти роботі на прибуток, а також турботи про власних співробітників, партнерів, клієнтів і заходів, головним завданням яких є гарантія захисту навколишнього середовища.

Як вона забезпечується?

Чим масштабнішим є бізнес певної компанії, тим більш впливовою вона стає по відношенню до життєдіяльності навколишнього середовища, причому це відноситься до її співробітникам, партнерам, клієнтам, економічного простору, а також всіляких культурних і освітніх процесів. У зв’язку з цим корпоративна соціальна відповідальність передбачає виконання ряду зобов’язань, що відносяться як до економічним властивостям, так і до соціальних. Зокрема, це стосується своєчасної оплати податків, забезпечення підлеглих максимально комфортними умовами роботи, надання низки робочих місць і багато чого іншого.

Варто відзначити той факт, що різними компаніями використовується різна система забезпечення підлеглих комфортними умовами, починаючи від пропозиції абонемента у фітнес-клуб і закінчуючи наданням власного житла тим співробітникам, які працюють протягом тривалого часу. Найчастіше трактують поняття корпоративної соціальної відповідальності як ведення активної благодійної діяльності компанії.

Як ведеться благодійність?

Сучасні компанії активно займаються створенням всіляких благодійних фондів. Останнім часом у суспільстві поступово змінюється підхід до благодійності, починаючи від стандартного фінансування різних благодійних і громадських організацій, самостійно розподіляють кошти між різними об’єктами, і закінчуючи партнерським участю всіх сторін, тобто влади, суспільства і бізнесу. Таким чином, завдяки активній взаємодії з боку кожного з учасників, з’являються всілякі соціальні програми, які однаково цікаві суспільству і спрямовані на вирішення тих чи інших соціальних завдань. Подібна модель сьогодні називається соціальним партнерством.

Рівні

Поняття корпоративної соціальної відповідальності поділяється на кілька рівнів:

  • Перший. Передбачає виконання таких зобов’язань, як своєчасна сплата податків, зарплати співробітників, а також по можливості надання різних нових робочих місць.
  • Другий. Передбачає забезпечення кожного працівника не тільки адекватними умовами праці, а ще й життя, внаслідок чого проводиться підвищення кваліфікації рівня працівників, будівництво житла, проведення профілактичного лікування, а також активне поліпшення соціальної сфери.
  • Третій. Найбільш високий рівень відповідальності, яким передбачається ведення благодійної діяльності.

Внутрішня соціальна відповідальність

Розвиток корпоративної соціальної відповідальності внутрішнього типу передбачає наступне:

  • Забезпечення безпеки праці.
  • Підтримання стабільної заробітної плати.
  • Підтримка соціально значущої зарплати кожного співробітника.
  • Надання додаткового соціального і медичного страхування працівників.
  • Активний розвиток людських ресурсів з використанням навчальних програм, а також програм підготовки та подальшого підвищення кваліфікації.
  • Допомога працівникам у вирішенні різних критичних ситуацій.

Зовнішня соціальна відповідальність

Зовнішня корпоративна соціальна відповідальність організації включає в себе наступне:

  • Активне спонсорство, а також здійснення корпоративної благодійності.
  • Сприяння охороні навколишнього природи.
  • Взаємодія з місцевими органами влади і суспільством.
  • Готовність брати активну участь в різних кризових ситуаціях.
  • Забезпечення відповідальності за вироблені послуг або ж товари перед споживачем (випуск якісної продукції).

Мотивація

Є кілька мотивів, які змушують сучасних бізнесменів забезпечувати різні моделі корпоративної соціальної відповідальності:

  • Розвиток власного трудового колективу дозволяє не тільки виключити плинність кадрів, але і сприяє залученню найкращих спеціалістів на діючому ринку.
  • Збільшується продуктивність праці у власній компанії.
  • Поліпшується імідж організації, зростає її репутація.
  • Забезпечується реклама певного товару або ж послуги.
  • Діяльність організації починає висвітлюватися у ЗМІ.
  • Забезпечується сталий і стабільний розвиток компанії в недалекому майбутньому.
  • З’являється можливість залучення інвестицій для розвитку соціальних кампаній.
  • Зберігається соціальна стабільність у всьому суспільстві.
  • Використовуються податкові пільги.

Види програм

Є декілька найбільш поширених видів соціальних програм:

  • Соціальний або ж адміністративний бюджет. У нього входять різні фінансові кошти, які компанія виділяє для реалізації однієї або ж кількох своїх соціальних програм, підтримуваних на постійній основі.
  • Корпоративний кодекс. Являє собою формальне визначення принципів і цінностей ділових відносин компанії, а також її партнерів чи постачальників. Кодекс включає в себе мінімальні заявлені витрати, а також поруку компанії цілком дотримуватися їх і вимагати обов’язкового дотримання від своїх підрядників, субпідрядників, постачальників або ж ліцензіатів. Кодекс не можна назвати якимось законом, тому він є обов’язковим виключно для тих компаній, які самостійно зобов’язалися його дотримуватися.
  • Мета соціально відповідальної компанії. Являє собою офіційно представлену позицію організації щодо власної соціальної політики.
  • Пріоритети. Зазначені в документальному вигляді найбільш важливі напрями, які забезпечуються реалізацією різних соціальних програм.
  • Соціальні програми. Це діяльність компанії, яка здійснюється добровільно і спрямована на розвиток власного персоналу, формування найбільш сприятливих умов праці, охорону природи, підтримку місцевого суспільства, благодійну діяльність, а також ведення добросовісної ділової практики. При цьому в даному випадку головний критерій – повне відповідність програм, які передбачає корпоративно-соціальна відповідальність компанії, її стратегії і цілям ведення бізнесу.
  • Соціальна активність. Виражається в активному проведенні різноманітних соціальних програм, що мають як зовнішній, так і внутрішній характер. В якості відмітних особливостей програм соціальної активності варто виділити абсолютно добровільний характер їх проведення, системність, а також безпосередній зв’язок з основною стратегією з метою розвитку компанії.

    • Типи програм

    Також є кілька типів, на які розподіляються соціальні програми:

    • Власні.
    • Партнерства з федеральними, місцевими або регіональними органами управління.
    • Партнерства з різними організаціями некомерційного типу.
    • Співпраці з різноманітними професійними об’єднаннями, а також різноманітними громадськими організаціями.
    • Спрямовані на інформативне співпраця з різними засобами масової інформації.

    Управління

    Управління корпоративною соціальною відповідальністю передбачає очолення всіх провідних соціальних програм, причому це безперервно протікає процес в компанії, який включає в себе кілька етапів:

    • Визначення основних цілей соціальної політики компанії.
    • Формування спеціалізованої структури управління активними соціальними програмами.
    • Проведення різних програм, спрямованих на навчання у сфері соціальної відповідальності.
    • Реалізація різноманітних соціальних програм.
    • Оцінка, а також інформування всіх зацікавлених сторін про результати проведених соціальних програм.

    Напрями

    Крім цього, принципи корпоративної соціальної відповідальності передбачають розподіл декількох напрямків соціальних програм.

    – Ведення добросовісної ділової практики. Дане напрям соціальних програм в якості основної мети передбачає активне сприяння прийняттю і подальшої культивації добросовісної ділової практики серед власних клієнтів, партнерів і постачальників.

    – Охорона природи і збереження ресурсів. Концепція корпоративної соціальної відповідальності передбачає даний напрям як ініціативу компанії, і в якості основної своєї мети ставить минимизирование шкідливого впливу, надаваного підприємством та його діями на навколишнє середовище. Зокрема, починають активно використовуватися різноманітні технології, спрямовані на економне споживання природних ресурсів, утилізацію або ж повторне використання відходів, мінімізація або повне усунення забруднень навколишнього середовища, формування екологічно безпечного виробництва, а також транспортних перевезень.

    – Активний розвиток місцевого співтовариства. Також здійснюється виключно на добровільній основі і призначається для того, щоб внести власний внесок компанії в сферу розвитку місцевого співтовариства. Включає в себе проведення різних акцій і соціальних програм для підтримки незахищених верств населення, збереження або подальший розвиток сфери житлово-комунального господарства, спонсорування різних культурних, спортивних та освітніх організацій, прийняття участі у благодійних акціях.

    Розвиток співробітників

    Корпоративна соціальна відповідальність бізнесу розглядає розвиток працівників як один з найбільш важливих елементів стратегії, і ставить в якості основної мети залучення, а також подальше утримання талановитих співробітників. Зокрема, проводиться навчання, а також професійний розвиток працівників, використовуються мотиваційні системи оплати праці, надається соціальний пакет, формуються відповідні умови для дозвілля та відпочинку, підтримуються різноманітні внутрішні комунікації, а також забезпечується участь співробітників у прийнятті різноманітних управлінських рішень.