Допомога по тимчасовій непрацездатності. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності

Види матеріальних допомог по втраті працездатності

Види посібників з тимчасової непрацездатності безпосередньо залежать від визначення страхових випадків. Для отримання допомог з тимчасової непрацездатності на законодавчому рівні визначають такі страхові випадки:

1. Загальне оздоровлення організму на курортах і в санаторіях.

Допомоги по цьому страховому випадку виділяються за умови, що відпустки недостатньо для відвідування санаторію з метою поліпшення загального стану здоров’я. Періодично виникають такі ситуації, коли працівник вже використав відпустку, але згодом йому було потрібно лікування. Тоді в талоні путівки зазначається термін, який працівник перебував на лікуванні. Варто зауважити, що за невикористані, згідно з путівкою, дні виплати не нараховуються.

2. Карантин.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по цьому страховому типу нараховується в тому випадку, якщо органи санітарної служби усувають працівника від виконання ним трудових обов’язків, якщо хтось з його родини захворів інфекційним захворюванням. Інкубаційний період часу і лікарняні листи визначають лікарі-епідеміологи.

3. Захворювання або травми, які спричинили втрату працездатності.

При нарахуванні допомоги по цьому типу страхового випадку застосовують диференційовані правила, які залежать від виду: побутова травма, трудове увечие, захворювання загального характеру або професійне захворювання. При цьому при трудовому увечии або при професійному захворюванні допомога нараховується з моменту настання захворювання до відновлення працездатної діяльності, або ж встановлення інвалідності в іншому випадку. Держава гарантує нарахування посібників з тимчасової непрацездатності в максимально стислі терміни.

Допускаються такі ситуації, коли непрацездатність проявляється у відпустці. У таких випадках працівнику необхідно отримати лікарняний лист, а його відпустка буде продовжений на загальну кількість днів непрацездатного стану. Якщо ж чоловік був у відпустці без збереження зарплати, або ж він продовжував хворіти на момент виходу на роботу, то нарахування і наступна виплата допомоги по втраті працездатності відбувається з того моменту, як він повинен був приступити до реалізації умов свого трудового контракту.

Якщо цей випадок збігається з періодом простою виробничих потужностей, то розмір допомоги відповідає повній заробітної плати, таким чином, підприємство буде погашати частину допомоги за свої гроші. Якщо непрацездатна стан працівника продовжується після відновлення виробничої діяльності, то він, на підставі загальних правил та принципів нарахування, отримає допомогу по тимчасовій непрацездатності. Приклад цьому проявляється в професійних захворювань на підприємствах підвищеного класу небезпеки (хімічні, радіаційні тощо).

Допомоги по вимушеного переривання вагітності нараховуються тільки за перші 3 дні непрацездатності, а починаючи з 4-го дня цього періоду виплата фінансової допомоги буде продовжено тільки в разі, якщо операція була вимушено проведена згідно з медичними показаннями або ж в результаті мимовільного аборту. Якщо ж непрацездатна стан триває, тоді виплата допомоги поновлюється з 11-го дня. Облік допомоги з тимчасової непрацездатності в цьому випадку визначається ФСС.

Для окремих категорій громадян російська законодавча база встановлює обмежені терміни забезпечення допомогою по втраті працездатності. Наприклад, тимчасові і сезонні працівники можуть отримати допомогу з непрацездатності за період часу, який становить 75 календарних днів, але за умови, що цей термін не переривався без поважних причин.

Працюючі інваліди (зокрема інваліди ВВВ і постраждалі в результаті вибуху на Чорнобильській АЕС) мають повне право на отримання певної суми допомоги, але не більше ніж за 4 місяці поспіль. Подібні обмеження не вводяться, якщо причиною непрацездатності встановлюється трудова травма або професійне захворювання. Раніше таке обмеження існувало для осіб, які не мають офіційної роботи, у розмірі 30-ти календарних днів, але станом на сьогоднішній день дане обмеження було скасовано.

4. Переведення на інше місце роботи за професійного захворювання або туберкульозу.

Законодавство допускає такі ситуації, при яких хворий працівник є непрацездатним за своєї професійної діяльності, але при цьому може виконувати інші обов’язки. У таких випадках він може бути переведений на інше місце роботи, якщо рівень зарплати буде нижче, то він буде отримувати допомогу. На підприємстві передбачено так званий доплатный лист, за яким буде доплачена зарплата.

Допомога розраховується на загальних підставах, але при цьому його сукупність з новою зарплатою не повинна перевищувати заробіток за попередньою роботою. Варто зауважити, що для різних професійних захворювань діють різні правила нарахування цієї допомоги. Про це більш детально можна дізнатися в законі Про обов’язкове страхування від НВ на виробництві та профзахворювань.

5. Фінансові платежі по догляду за членом сім’ї, який внаслідок хвороби втратив здатність себе обслуговувати.

Якщо у працівника захворіла дитина, який вимагає догляду, то один з батьків має право перебувати в лікарні протягом всього періоду лікування. В даному прикладі він отримає лікарняний листок непрацездатності.

Якщо ж догляду вимагають інші члени сім’ї, то для видачі допомоги необхідно дотримання таких умов:

• у сім’ї немає інших родичів, які здатні здійснювати догляд;
• відсутність догляду несе небезпеку для загального стану здоров’я і життя хворого;
• якщо хворого неможливо помістити в лікарню.

6. Протезування.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по даному страховому випадку виплачуються тільки в тій ситуації, коли процес протезування здійснюється в умовах стаціонарного лікування. Виплачується ця допомога за весь період часу, який людина провів в умови стаціонару.