Чорний PR: поняття, технології, приклади. PR-кампанія. Чорний піар – теж піар

Структура PR-кампанії

PR-менеджер при роботі з компроматом організовує свою роботу за стандартною схемою, яка актуальна для будь-якої PR-кампанії. Вона включає в себе такі елементи:

• визначення кінцевих цілей і деталізація їх на конкретні завдання (те, чого ви хочете досягти в результаті);
• визначення цільової аудиторії (в яких колах буде поширюватися інформація);
• місцезнаходження та контакти (де і як ви можете зв’язатися з представниками цільової аудиторії, щоб донести до них необхідну інформацію);
• розробка схеми роботи зі ЗМІ (аналіз методів донесення інформації до цільової аудиторії, вибір пріоритетних);
• визначення інформаційної складової (яким повинно бути повідомлення, щоб викликати резонанс у суспільстві);
• планування подій, в ході яких буде поширена компрометуюча інформація;
• планування побічних подій, які будуть спровоковані для збільшення резонансу;
• безпосереднє створення подій, поширення інформації;
• аналіз результатів;
• проведення коригувальних заходів;
• завершення проекту.

Технології чорного PR

На які тільки хитрощі не йдуть організації та окремі особи для того, щоб очорнити конкурентів в очах аудиторії. В цілому ж, якщо розглядати чорний PR, можна виділити такі основні методи:

• Компромат. Мета – викликати сумніви в компетентності конкурента шляхом запуску якоїсь інформації та донесення її до широкої аудиторії. При цьому звинувачення повинні бути сприйняті публікою, як достовірні. Найчастіше потрібно штучне створення якоїсь резонансної події, яка широко тиражується через ЗМІ.
• “Погана похвала”. Потрібно публічно похвалити супротивника таким чином, щоб на аудиторію інформація мала зворотний ефект. Цього можна досягти шляхом перебільшення успіхів, надмірного вживання хвалебних епітетів. При цьому інформація не підтверджується жодними фактами. Таким чином, відбувається погіршення іміджу.
• Подвійна аудиторія. Мається на увазі, що спочатку потрібно надати вплив на одну групу осіб, які розповсюдять свою негативну реакцію на інші сегменти. Наприклад, щоб домогтися реакції влади, розробляється PR-кампанія, спрямована на виклик невдоволень серед населення. На це блискавично реагують ЗМІ. Тоді, у органів влади не залишається іншого виходу, як відреагувати.
• “Гачок і наживка”. Для об’єкта, який потрібно скомпрометувати, штучно створюється ситуація, в яку він повинен потрапити. Далі все розвивається так, що він сам псує свою репутацію.
• Громадське обурення. Мета – це пошук об’єкта або ситуації, на яку громадськість відреагує обуренням. За допомогою засобів масової інформації стан невдоволення потрібно підігрівати як можна довше.
• Адміністративний ресурс. За допомогою неправдивої інформації органи місцевої або державної влади налаштовуються проти певної організації. У ході перевірок, що проводяться цими структурами, виявляються численні порушення, що нерідко призводить до знищення підприємства.