Будівельний аудит – поняття і завдання. Будівельно-технічна експертиза
Будівництво будь-якого об’єкта, будь то промислове спорудження або житловий будинок, є дуже відповідальним процесом. Цей факт обумовлений тим, що експлуатація будь-якої будівлі відбувається протягом багатьох років. Таким чином, ще на ранніх етапах будівництва необхідно контролювати якість робіт. Безперервний технічний і фінансовий нагляд протягом всього циклу робіт дозволяє переконатися у використанні високоякісних матеріалів, а також дає можливість значно знизити фінансові витрати.
Основні поняття і визначення
Будівельним аудитом називають незалежну оцінку діяльності проектних і будівельних організацій, які здійснюють будівельні, монтажні, ремонтні бурові, проектні та ін. роботи. Цей процес складається з юридичного та технічного аудиту будівельного об’єкта, зокрема:
- перевірки системи менеджменту якості, а також використовуваних технічних засобів і технологій;
- оцінки стану обладнання для будівельно-монтажних робіт;
- обстеження будівель, споруд, конструкцій та інженерних комунікацій;
- перевірки проектної та технічної документації, результатом якої є висновок щодо її відповідності положенням нормативних актів в області техносферной безпеки, а також обґрунтованості застосовуваних технічних засобів і технологій.
Об’єктами аудиторської перевірки є нові, підготовлені до введення в експлуатацію промислові об’єкти, громадські та житлові будівлі і т. п.
Будівельний аудитор здійснює контроль над витрачанням виділених фінансових коштів, а також має право вносити при необхідності зміни в проектно-кошторисну документацію.
Коли потрібне проведення аудиторської перевірки?
Проведення будівельного аудиту необхідно при зміні власника об’єкта (у цьому випадку проводиться вартісна оцінка будівельного об’єкта) або генпідрядника (оцінюють вартість незавершеного будівництва), а також при виникненні спірних питань між інвестором, замовником, підрядником та ін. зацікавленими сторонами або при прийнятті рішення про вкладення коштів у будівництво.
Найчастіше проведення аудиту будівельно-монтажних робіт потрібна при завершенні одного з етапів або закінчення будівництва. Введення об’єкта в експлуатацію неможливо без перевірки його проектно-технічної документації на відповідність національним стандартам якості.
Нормативно-правові основи робіт з проведення аудиту
Основи виробництва аудиторських робіт в РФ представлені в наступних нормативних актах:
- Федеральні закони «Про аудиторську діяльність», «Про бухгалтерський облік».
- Федеральні стандарти аудиторської діяльності.
- Постанови Уряду РФ «ПРО питання державного регулювання аудиторської діяльності в РФ», «ПРО заходи щодо забезпечення проведення обов’язкового аудиту» і т. д.
Цілі та завдання аудиторської діяльності
Мета будівельного аудиту полягає в отриманні достовірної інформації про фактичний стан і реальної вартості об’єкта.
Завданнями аудиторської діяльності в сфері будівництва є:
- підтвердження надійності і безпеки капітальних будівельних об’єктів;
- захист інвестованих в будівельний проект фінансових коштів від нецільового використання.
Експертиза або аудит?
Досить часто поняття будівельного аудиту змішують з будівельно-технічною експертизою. Розглянемо, у чому різниця між цими двома процесами. До останнього відноситься обстеження будівель, технічна оцінка будівельних (оздоблювальних) робіт, випробування будматеріалів. Будівельно-технічна експертиза проводиться, як правило, перед введенням готового об’єкта в експлуатацію, в той час як будівельний аудит охоплює всі етапи будівництва – від проектування об’єкта до введення в експлуатацію.
Державна експертиза будівельного об’єкта
Державна експертиза – це законодавчо встановлена діяльність уповноважених експертних організацій та фізичних осіб, яка виконується за держзамовленням на договірній основі і полягає у проведенні досліджень, вивченні й оцінці об’єкта, що є предметом експертизи, а також у підготовці та оформленні висновків та рекомендацій (експертних висновків), що стосуються досліджуваного об’єкта.
Державна експертиза у будівництві є обов’язковою і проводиться в наступних цілях:
- для запобігання будівництва об’єктів, будівництво і експлуатація яких суперечить державним стандартам безпеки і санітарно-гігієнічним вимогам;
- у випадку, коли будівництво та експлуатація об’єктів порушує охоронювані законом права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави;
- для перевірки відповідності об’єкта доктринам природоохоронної та соціально-економічної державної політики.
Предметом державної експертизи у сфері будівництва є оцінка відповідності показників, представлених у проектній документації, нормативним вимогам в області охорони навколишнього середовища і здоров’я населення, захисту об’єктів культурної спадщини, а також техносферной безпеки.
Підсумком державної експертизи є документ, що містить технічний висновок про стан об’єкта, в якому представлені отримані під час перевірки дані і базуються на них рекомендації, на основі яких в подальшому можлива розробка проектних рішень, спрямованих на поліпшення якості об’єкта.
Особливості аудиторської діяльності в будівельній сфері
Аудит в будівельній сфері багато в чому відрізняється від перевірки інших видів діяльності, завдяки характерним особливостям, які значною мірою підвищують вимоги до незалежної аудиторської компанії. До них відносяться:
- тривалість будівельного процесу;
- многостадийность робіт (будівництво, реконструкція, ремонт);
- багатоетапність будівельного процесу (підготовчі роботи, загальнобудівельні роботи, завершення будівництва);
- сезонність робіт;
- можливість включення в процес будівництва тривалих технологічних перерв з консервацією і без консервації об’єктів.
Ліцензування аудиторської діяльності
В сучасних умовах ліцензування аудиторської діяльності в Росії не потрібно. Згідно з новими механізмами ліцензування, замість ліцензії на будівельний аудит необхідно отримати допуск СРО (саморегулівних організацій). Мета подібної процедури полягає в тому, щоб в якості аудиторів виступали лише професіонали з бездоганною репутацією. Ці дії націлені на підвищення якості будівельних об’єктів, зниження фінансових та технологічних ризиків, а також захист інтересів сторін (замовника та держави).
Для отримання допуску саморегулівної організації вимагається порівняно невеликий пакет документів, які підтверджують виконання встановлених до об’єкта нормативних вимог, і сплачений внесок в компенсаційний фонд. Після визнання аудиторської організації членом СРО здобувач отримує свідоцтво про допущення, яке підтверджує відповідність організації всім необхідним вимогам.
Відзначимо, що подібна форма ліцензування у вигляді видачі допусків на окремі види робіт дозволяє значно зменшити кількість бюрократичних процедур у процесі отримання ліцензії.