Будівельний аудит – поняття і завдання. Будівельно-технічна експертиза

Будівництво будь-якого об’єкта, будь то промислове спорудження або житловий будинок, є дуже відповідальним процесом. Цей факт обумовлений тим, що експлуатація будь-якої будівлі відбувається протягом багатьох років. Таким чином, ще на ранніх етапах будівництва необхідно контролювати якість робіт. Безперервний технічний і фінансовий нагляд протягом всього циклу робіт дозволяє переконатися у використанні високоякісних матеріалів, а також дає можливість значно знизити фінансові витрати.

Основні поняття і визначення

Будівельним аудитом називають незалежну оцінку діяльності проектних і будівельних організацій, які здійснюють будівельні, монтажні, ремонтні бурові, проектні та ін. роботи. Цей процес складається з юридичного та технічного аудиту будівельного об’єкта, зокрема:

  • перевірки системи менеджменту якості, а також використовуваних технічних засобів і технологій;
  • оцінки стану обладнання для будівельно-монтажних робіт;
  • обстеження будівель, споруд, конструкцій та інженерних комунікацій;
  • перевірки проектної та технічної документації, результатом якої є висновок щодо її відповідності положенням нормативних актів в області техносферной безпеки, а також обґрунтованості застосовуваних технічних засобів і технологій.

Об’єктами аудиторської перевірки є нові, підготовлені до введення в експлуатацію промислові об’єкти, громадські та житлові будівлі і т. п.

Будівельний аудитор здійснює контроль над витрачанням виділених фінансових коштів, а також має право вносити при необхідності зміни в проектно-кошторисну документацію.

Коли потрібне проведення аудиторської перевірки?

Проведення будівельного аудиту необхідно при зміні власника об’єкта (у цьому випадку проводиться вартісна оцінка будівельного об’єкта) або генпідрядника (оцінюють вартість незавершеного будівництва), а також при виникненні спірних питань між інвестором, замовником, підрядником та ін. зацікавленими сторонами або при прийнятті рішення про вкладення коштів у будівництво.

Найчастіше проведення аудиту будівельно-монтажних робіт потрібна при завершенні одного з етапів або закінчення будівництва. Введення об’єкта в експлуатацію неможливо без перевірки його проектно-технічної документації на відповідність національним стандартам якості.

Нормативно-правові основи робіт з проведення аудиту

Основи виробництва аудиторських робіт в РФ представлені в наступних нормативних актах:

  • Федеральні закони «Про аудиторську діяльність», «Про бухгалтерський облік».
  • Федеральні стандарти аудиторської діяльності.
  • Постанови Уряду РФ «ПРО питання державного регулювання аудиторської діяльності в РФ», «ПРО заходи щодо забезпечення проведення обов’язкового аудиту» і т. д.

Цілі та завдання аудиторської діяльності

Мета будівельного аудиту полягає в отриманні достовірної інформації про фактичний стан і реальної вартості об’єкта.

Завданнями аудиторської діяльності в сфері будівництва є:

  • підтвердження надійності і безпеки капітальних будівельних об’єктів;
  • захист інвестованих в будівельний проект фінансових коштів від нецільового використання.

Експертиза або аудит?

Досить часто поняття будівельного аудиту змішують з будівельно-технічною експертизою. Розглянемо, у чому різниця між цими двома процесами. До останнього відноситься обстеження будівель, технічна оцінка будівельних (оздоблювальних) робіт, випробування будматеріалів. Будівельно-технічна експертиза проводиться, як правило, перед введенням готового об’єкта в експлуатацію, в той час як будівельний аудит охоплює всі етапи будівництва – від проектування об’єкта до введення в експлуатацію.

Державна експертиза будівельного об’єкта

Державна експертиза – це законодавчо встановлена діяльність уповноважених експертних організацій та фізичних осіб, яка виконується за держзамовленням на договірній основі і полягає у проведенні досліджень, вивченні й оцінці об’єкта, що є предметом експертизи, а також у підготовці та оформленні висновків та рекомендацій (експертних висновків), що стосуються досліджуваного об’єкта.

Державна експертиза у будівництві є обов’язковою і проводиться в наступних цілях:

  • для запобігання будівництва об’єктів, будівництво і експлуатація яких суперечить державним стандартам безпеки і санітарно-гігієнічним вимогам;
  • у випадку, коли будівництво та експлуатація об’єктів порушує охоронювані законом права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави;
  • для перевірки відповідності об’єкта доктринам природоохоронної та соціально-економічної державної політики.

Предметом державної експертизи у сфері будівництва є оцінка відповідності показників, представлених у проектній документації, нормативним вимогам в області охорони навколишнього середовища і здоров’я населення, захисту об’єктів культурної спадщини, а також техносферной безпеки.

Підсумком державної експертизи є документ, що містить технічний висновок про стан об’єкта, в якому представлені отримані під час перевірки дані і базуються на них рекомендації, на основі яких в подальшому можлива розробка проектних рішень, спрямованих на поліпшення якості об’єкта.

Особливості аудиторської діяльності в будівельній сфері

Аудит в будівельній сфері багато в чому відрізняється від перевірки інших видів діяльності, завдяки характерним особливостям, які значною мірою підвищують вимоги до незалежної аудиторської компанії. До них відносяться:

  • тривалість будівельного процесу;
  • многостадийность робіт (будівництво, реконструкція, ремонт);
  • багатоетапність будівельного процесу (підготовчі роботи, загальнобудівельні роботи, завершення будівництва);
  • сезонність робіт;
  • можливість включення в процес будівництва тривалих технологічних перерв з консервацією і без консервації об’єктів.

Ліцензування аудиторської діяльності

В сучасних умовах ліцензування аудиторської діяльності в Росії не потрібно. Згідно з новими механізмами ліцензування, замість ліцензії на будівельний аудит необхідно отримати допуск СРО (саморегулівних організацій). Мета подібної процедури полягає в тому, щоб в якості аудиторів виступали лише професіонали з бездоганною репутацією. Ці дії націлені на підвищення якості будівельних об’єктів, зниження фінансових та технологічних ризиків, а також захист інтересів сторін (замовника та держави).

Для отримання допуску саморегулівної організації вимагається порівняно невеликий пакет документів, які підтверджують виконання встановлених до об’єкта нормативних вимог, і сплачений внесок в компенсаційний фонд. Після визнання аудиторської організації членом СРО здобувач отримує свідоцтво про допущення, яке підтверджує відповідність організації всім необхідним вимогам.

Відзначимо, що подібна форма ліцензування у вигляді видачі допусків на окремі види робіт дозволяє значно зменшити кількість бюрократичних процедур у процесі отримання ліцензії.