Звернення стягнення на заставлене майно: судова практика. Порядок звернення стягнення на заставлене майно

Предмет угоди

За ст. 336 ЦК в якості нього може виступати будь-яке майно. Якщо предмет угоди – яка-небудь річ, то вона повинна бути індивідуально визначеною. Якщо це право, то його необхідно докладно описати. Застави не підлягає майно:

  • Обмежене в обороті або вилучене з нього.
  • На яке стягнення за ст. 446 ЦПК не може звертатися.
  • Застави не підлягають права, на які не допускається відступлення, а також вимоги, пов’язані безпосередньо з особою кредитора. До останніх, зокрема, відносять відшкодування шкоди, аліментні заборгованості та ін.

    Додаткові умови договору

    В угоді в обов’язковому порядку зазначається вартість застави. Вона визначається учасниками угоди. У договірних умовах описується суть зобов’язання, яке забезпечується майном. Зокрема, в угоді встановлюється, що об’єкт залишається у боржника, і він продовжує ним розпоряджатися і користуватися. Однак правомочності власника обмежені в інтересах кредитора.

    Задоволення вимог у разі порушення договору

    Воно здійснюється в два етапи:

  • Звернення стягнення на заставлене майно.
  • Реалізація матеріальних цінностей.
  • Можливість звернути на закладений об’єкт стягнення з’являється у кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання договірних умов. По суті, ця процедура виступає як вилучення частини або повної вартості предмета в рахунок погашення заборгованості. Реалізація закладених матеріальних цінностей здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах.