Зовнішні ризики та методи управління ними

Економіка пов’язана з плануванням і розподілом ресурсів. Але вони виробляються не в безповітряному ідеальному просторі, а в живому середовищі. На економічні процеси завжди впливають зовнішні і внутрішні фактори ризику. Виявити, врахувати їх, мінімізувати їх вплив – це завдання економіста і менеджера. Розповімо про те, що таке зовнішні ризики, які їх різновиди та які методи управління ними існують.

Поняття ризику

У підприємницькій діяльності внутрішні та зовнішні ризики – природний компонент. Будь-який бізнесмен повинен розуміти, що його справа може перестати приносити прибуток, може під впливом різних факторів припинити існування і т. п. Підприємець, починаючи бізнес, приймає на себе відповідальність за всі ризики, тому він повинен добре розуміти, що чекає його на шляху до доходу. Ризик – це ймовірність втрат при прийнятті та втіленні економічних рішень, обумовлена комплексом різних причин. Специфічні риси ризику пов’язані з невизначеністю, невпевненістю в обставинах, з можливим твердженнями і надіями на позитивний результат, засновані не на фактах, а на гіпотезах. Дослідники традиційно виділяють у ризиків такі риси, як невизначеність, суперечливість і альтернативність.

Функції ризиків

У підприємницькій діяльності прийнято розглядати ризики як щось апріорі негативне. Однак вони виконують цілий ряд функцій, тим самим сприяючи розвитку бізнесу. Перша функція ризику стимулююча. Він є мотивом до проведення досліджень, обґрунтування рішень. Захисна функція пов’язана з тим, що бізнесмени, припускаючи ризики, шукають способи юридичні, соціальні та інші форми захисту своєї справи від можливих наслідків. Компенсуюча функція – з тим, що наявність ризиків зазвичай пов’язано з підвищеним винагородою, доходом, задоволенням, що з’являються при вдалому результаті. Соціально-економічна функція пов’язана з виділенням в суспільстві сфер діяльності і груп людей, у яких ризик вважається прийнятним.

Фактори ризику

Джерела небезпек для успішності бізнесу зазвичай називають факторами ризику. Вони несуть в собі ворожі, деструктивні властивості і здатні заподіяти підприємству шкоду або нести втрати різного масштабу. Зазвичай виділяють фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. Вони можуть бути передбачуваними і непередбачуваними. Перші пов’язані з різними явищами і причинами, які відомі зі світової практики бізнесу або економічної теорії. Зазвичай вони виникають при певному збігу обставин. Непередбачувані – це ті, які виникають раптово, вперше в господарській практиці підприємства, галузі, економіки. Внутрішні та зовнішні ризики можуть бути зумовлені різноманітними факторами, звичайно число їх дуже велике. Їх також прийнято класифікувати за ступенем значущості. На найбільш важливі звертають більше уваги, а незначні деколи просто ігнорують при прийнятті економічних рішень. Також чинники ризику можна поділити на керовані, важко керовані і некеровані.

Види ризиків

Існує чимало класифікацій ризиків. Це різноманіття пов’язано з тим, що непередбачених ситуацій майже нескінченну кількість. Традиційним є поділ на внутрішні та зовнішні ризики. У кожній з цих груп можна виділити різноманітні підвиди. Також прийнято ділити ризики на чисті і спекулятивні. Перші – це прості обставини, які практично завжди ведуть до втрат. До них відносять, наприклад, нещасні випадки, війни, стихійні лиха, Друга група пов’язана з динамікою, яка може приносити як втрати, так і прибуток. Наприклад, коливання курсу валют. Ризики також можна поділити на суб’єктивні, тобто виникають внаслідок особливостей поведінки підприємця, і об’єктивні, що виникають з незалежних від бізнесмена причин. Можна також класифікувати небезпеки за несомому шкоді та виділити викликають труднощі ризики, значні ризики та катастрофічні.

Зовнішні та внутрішні ризики в економіці

На бізнес впливає середовище, а вона може бути як внутрішньою, так і зовнішньою. Головна відмінність зовнішніх і внутрішніх ризиків пов’язана з можливістю або неможливістю впливати на них, керувати ними. Зазвичай аналіз зовнішніх ризиків дає можливість лише побачити якісь небезпеки, але впливати на них складно. У той час як внутрішні ризики зазвичай добре піддаються корекції підприємцем. Як менш керовані і більш різноманітні, в менеджменті частіше досліджуються зовнішні ризики.

Види зовнішньої небезпеки

Навколишнє середовище бізнесу постійно таїть різні небезпеки. Існує безліч різновидів зовнішніх ризиків. Їх традиційно поділяють на ризики прямого впливу і непрямого впливу. До перших належать регулятивні закони, дії уряду і держави, податкових органів, конкурентів, взаємини партнерів, корупційні дії. До другої групи можна віднести політику, економічну ситуацію в країні і галузі, міжнародну обстановку, різні форс-мажорні обставини.

Також виділяють такі види зовнішніх ризиків, як:

– інституційні, вони пов’язані з неякісним виконанням своїх обов’язків менеджерами і персоналом;

– предпроизводственные, вони з’являються внаслідок помилок на стадії планування і запуску виробництва;

– виробничі, вони виявляються в ході реалізації проекту;

– збутові, вони пов’язані з труднощами при реалізації продукції, стратегіями просування товарів від виробника до споживача;

– фінансові, вони виявляються в результаті невірної фінансової стратегії, з нестабільністю економічного стану підприємства;

– юридичні – ця група ризиків випливає з дій державних органів;

– галузеві, вони обумовлені станом сфери діяльності, в якій реалізується бізнес;

– форс-мажорні – будь-яке підприємство залежить від стихійних лих, надзвичайних ситуацій, воєн.

Є також і ряд інших зовнішніх ризиків, здатних завдати шкоди компанії. Існує класифікація, в рамках якої виділяють групи ризиків відповідно до чинником виникнення, до неї відносять: господарські, природно-кліматичні та політичні ризики.

Прогнозування

Будь-яке підприємство готове витрачати досить значні ресурси на те, щоб передбачити ризики та уникнути їх. Внутрішні та зовнішні фактори ризику піддаються прогнозуванню, для цього застосовуються різні методи, в тому числі:

– Статистичні. Вони побудовані на різних підрахунках даних, одержуваних у певні періоди часу. Це найпростіші методи, але їх можливо застосовувати тільки при наявності цифрових показників, а таке не завжди трапляється.

– Експертні. Побудовані на основі інтерв’ювання фахівців у певних галузях.

– Соціально-економічні. Ґрунтуються на аналізі та оцінці досвіду господарської діяльності в минулому.

Оцінка

Коли погрози вже нависли над бізнесом, необхідно правильно їх оцінити, щоб виробити програму дій. Оцінка ризиків – це сукупність аналітичних дій, які дозволяють не тільки виявити причини виникнення ризику, але, головне, дозволяють мінімізувати їх наслідки і запобігти їх повторення. Ризики зовнішнього середовища можна оцінювати за допомогою збору та аналізу статистики, аналогій, експертних оцінок та аналізу доцільності витрат. Статистичні методи будуються навколо аналізу і розрахунків прибутків, втрат і витрат. Метод аналогій пов’язаний з аналізом подібних ситуацій в інших підприємствах. Доцільність витрат оцінюється на аналізі фінансової стійкості компанії. Зазвичай підприємство виробляє свою, змішану методику оцінки ризиків у відповідності зі специфікою галузі.

Управління ризиками

У спробах нівелювати зовнішні ризики підприємства можуть скористатися кількома методами. Це:

– Прийняття ризиків, тобто керівники, розуміючи всі небезпеки, готові діяти і нести втрати у випадку невдачі.

– Відмова від ризиків. Якщо керівникам здається, що надмірні ризики або їх згубні наслідки для бізнесу, вони можуть накласти вето на певні рішення.

– Делегування відповідальності, аутсорсинг ризикових функцій. Керівники підприємств можуть частину ризиків або все повністю покладати на третіх осіб. Наприклад, на страхові компанії.

Також в цілях управління ризиками можливо застосовувати такі методи, як запобігання збитків, зменшення шкоди, хеджування, об’єднання ризикових активів у загальні портфелі.

Ризик-менеджмент

Досліджуючи фактори ризику зовнішнього середовища і способи управління ними, теоретики менеджменту виділяють особливу сферу діяльності керівників – ризик-менеджмент. Вона передбачає прийняття та реалізацію управлінських рішень з метою зниження втрат і мінімізації ризиків. Зазвичай в цій діяльності виділяють наступні послідовні дії:

– виявлення ризику, прогнозування його наслідків, оцінка можливих втрат;

– підбір оптимальних методів управління цими ризиками;

– вироблення стратегії щодо зниження можливих ризиків і зменшення наслідків вже настав шкоди;

– втілення стратегії в життя;

– оцінка вчинених дій, корекція стратегії. І далі – по колу, якщо ризики не зникли.

Методи зниження

Будь-яке підприємство завжди прагне знизити ризики. У практиці менеджменту вироблено кілька основних методів по зменшенню їх впливу на виробничі процеси. Це:

– Страхування. Воно може бути внутрішнім і зовнішнім. З останнім все очевидно – ризик на себе бере стороння організація за винагороду. А внутрішнє страхування пов’язане із створенням особливих стабілізаційних фондів, запасів сировини і т. п.

– Диверсифікація. Є приказка про яйця, які не варто класти в один кошик – це і є суть диверсифікації. Підприємствам не варто розраховувати лише на одне джерело доходу, а розподіляти ресурси в декількох галузях.

– Лімітування. Метод пов’язаний з обмеженням сум та обсягів угод, вони визначаються виходячи з фінансової стабільності підприємства та показників, що забезпечують рівень виживання компанії.