Загальний коефіцієнт покриття: нормативне значення показника

Організація роботи сучасного підприємства є складним процесом. Щоб оцінити його ефективність збирається і оцінюється інформація безлічі показників. Це дозволяє керівництву виявити пригнічують розвиток чинники і усунути їх у перспективі.

Однак для інвесторів подібні дослідження важливі не менше. Коефіцієнт покриття і ряд інших показників допомагають їм зробити висновок про доцільність фінансування діяльності тієї або іншої компанії. Тому фінансово-аналітична служба має регулярно відслідковувати коефіцієнти покриття або ліквідності, щоб тримати свій інвестиційний рейтинг на висоті. Це гарантує, що підприємство буде розвиватися гармонійно.

Поняття ліквідності

Показники ліквідності грають важливу роль в аналізі ефективності управління капіталом. Дані таких досліджень цікавлять керівництво підприємства, його засновників і кредиторів. Якщо структура капіталу відповідає всім нормативам, це буде відображати коефіцієнт покриття.

У сучасному світі практично будь-яка компанія використовує позиковий капітал. Це дає можливість підприємству розвиватися, розширювати своє виробництво. Але, використовуючи платні джерела фінансування, необхідно буде в установлений строк віддати деякі кошти у вигляді відсотків. Тому інвестор повинен бути впевнений, що організація володіє можливістю в короткостроковому періоді розплатитися з ним за своїми боргами. Це визначається за допомогою загального коефіцієнта покриття і ряду інших показників.

Визначення ліквідності

Ліквідністю називається можливість компанії у встановлені строки повністю розрахуватися за своєю заборгованості, яка виникає внаслідок користування платними джерелами фінансування.

Коефіцієнт покриття (ліквідності) розраховується за даними бухгалтерської звітності. Для цього фінансовий аналітик використовує для розрахунків інформацію з форми 1 “Баланс”. Поточні зобов’язання порівнюються з величиною оборотних коштів. Адже саме за рахунок них погашаються борги в короткостроковому періоді.

Коефіцієнт покриття джерел формування активів при розрахунках враховує швидкість, з якою кожна стаття балансу може бути перетворена в грошові кошти. Адже саме в такому вигляді відбувається погашення боргу.

Ступінь ліквідності

Розраховуючи коефіцієнт покриття активів, аналітики беруть до уваги різні статті оборонного капіталу. Кожна з них відрізняється своєю певною швидкістю перетворюватися в грошові кошти. Це сприяє розподілу оборотних засобів за групами. Кожна з них характеризується певним ступенем ліквідності. Найбільш швидко вилучаються є грошові кошти на рахунках або в касі. За ними слідують цінні папери, банківські векселі.

Менш ліквідна дебіторська заборгованість. За нею слідують запаси на складах. Найбільш важко реалізованими є будівлі і споруди, а також незавершене будівництво. Таке ранжирування дозволяє зрозуміти, яка ймовірність у інвесторів отримати свої кошти і відсотки в найближчій перспективі.

Структура капіталу

Використовуючи формули для розрахунку коефіцієнта покриття зобов’язань, аналітики оцінюють ефективність структури джерел формування балансу. Їх можна в загальному вигляді розділити на власні і позикові кошти. Вивчаючи коефіцієнт покриття власним капіталом поточних зобов’язань, можна виявити негативні тенденції в розподілі джерел фінансування. Без позикових коштів компанія втрачає можливості розширити виробництво.

Як наслідок, вона отримує менше прибутку у звітному періоді. Але, використовуючи у своєму обороті платні додаткові кошти, можна значно збільшити результат своєї роботи. Однак тут важливо визначити максимально допустиму величину поточної кредиторської заборгованості, яка дозволить отримати найбільший чистий прибуток. Чим більше сума позикового капіталу в структурі балансу, тим нижче інвестиційний рейтинг. Тільки співвіднісши всі ці показники, можна отримати найбільш ефективну структуру джерел фінансування.

Формула розрахунку

Розраховуючи коефіцієнти покриття поточного боргу, застосовують певну формулу. Це дозволяє оцінити, яка частина активів піде на сплату позикового капіталу. Коефіцієнт покриття, формула якого представлена далі, розраховується так:

Кп = (А – НА – КО) : (ДО + КО), де А – валюта балансу, НА – нематеріальні активи, КО – короткострокові зобов’язання, ДО – довгострокові зобов’язання.

Нормативне значення для підприємств певної галузі неоднаково. Для промисловості воно дорівнює 2, а в сфері обслуговування – 1,5. Чим вище показник, тим менше ризик інвесторів. Але занадто велике число говорить про неефективне використання капіталу.

Трактування результату

Загальний коефіцієнт покриття повинен аналізуватися в поточному періоді, а також у динаміці. Також слід знати нормативне значення його в галузі функціонування компанії. Тому застосовується методика для розрахунку коефіцієнта покриття підприємств-конкурентів. Дослідження динаміки дозволить виділити тенденцію розвитку, а також визначити стримуючі фактори. Аналіз показника за результатами поточного періоду порівнюється з нормативним значенням по галузі. Якщо показник менший за мінімальний, це говорить про низьку платоспроможність, а деколи вказує на ризик банкрутства.

Якщо при розрахунках був визначений показник ліквідності, рівний або трохи більший нормативного, це свідчить про ефективної роботи капіталу. Платоспроможність та інвестиційна привабливість висока. Але у випадку, коли коефіцієнт набагато вище середньогалузевого значення, при високій платоспроможності це говорить про низьку ефективність управління капіталом.

Ліквідність балансу

Вивчаючи коефіцієнт покриття балансу, слід розбити всі його статті за групами. Актив складається з 4 категорій:

  • А1 – грошові кошти;
  • А2 – короткострокова дебіторська заборгованість;
  • А3 – довгострокова дебіторська заборгованість, запаси, ПДВ;
  • А4 – необоротні активи.

Таким же чином необхідно розділити і пасив. Він також буде мати 4 групи:

  • П1 – кредиторська заборгованість.
  • П2 – кредити і позики.
  • П3 – довгострокові пасиви.
  • П4 – власний капітал.

Порівнюючи відповідні категорії, можна визначити ліквідний чи баланс. Якщо існують відхилення від норми, керівництво повинно негайно провести ряд заходів, що усувають несприятливі чинники. Від цього залежить ефективність роботи підприємства.

Аналіз ліквідності балансу

Аналізуючи показники покриття, слід розглянути баланс підприємства в розрізі його структури. Це дозволить зрозуміти фінансовому менеджеру, які фактори викликають відхилення нормативу, якщо такі є.

Якщо ж всі показники знаходяться в необхідних співвідношеннях, можна знайти шляхи поліпшити їх структуру, навіть при відсутності відхилень.

  • Перше порівняння виглядає, як А1 > П1. Його виконання свідчить про можливість підприємства погасити свої строкові зобов’язання за рахунок грошових коштів.
  • А2 > П2 говорить про здатність покрити кредити і позики за рахунок швидко реалізованих активів.
  • А3 > П3 свідчить про можливість вишукати ресурси для погашення довгострокових зобов’язань.
  • Але А4 має бути менше або дорівнює П4. Якщо дотримуються перераховані вище нерівності, це умова виконується автоматично.

Розрахунок коефіцієнта покриття

Щоб розрахувати коефіцієнт покриття, необхідно взяти за основу результати балансу за звітний період. За його статтями розрахунок буде мати такий вигляд:

Кп = с. 1200 : (с. 1520 + с. 1510 + с. 1550).

Дані порівнюються в динаміці та з внутрішньогалузевих показником. Однак це не дає повної картини. Тому нарівні з загальною ліквідністю розраховується ряд приватних коефіцієнтів. Також фінансовий аналітик може розрахувати чистий обіговий капітал, щоб поглянути на ситуацію під різними кутами. Це дасть оцінити, скільки власних коштів компанії знаходиться в обороті. Недолік цих коштів свідчить про нездатність організації розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Коефіцієнт покриття боргу

У всьому світі фінансові аналітики нарівні з показниками ліквідності розраховують коефіцієнт покриття боргу. Для його обчислення використовують дані не тільки балансу, але і форми 2. У звіті про прибутки та збитки підприємства відображається сума чистого доходу, яку компанія отримала у звітному періоді.

Для розрахунку цього показника використовується така формула:

Ккд = ЧД : КО, де ЧД – чистий дохід.

Якщо результат менше 1, справи у компанії погані. Також аналіз слід проводити в динаміці. При його зниженні необхідно відстежити чинники таких змін. При виникненні форс-мажорних ситуацій, маючи достатню кількість чистого доходу, підприємство зможе віддати борг в повному обсязі. Це саме справедливо для короткострокової перспективи.

Планова ліквідність

Коефіцієнт покриття зобов’язань, який розглядається в перспективі, беруть під увагу інвестори. Це дозволяє оцінити їх ризики. У короткостроковому періоді підприємство здатне погасити свої борги, якщо А1 + А2 > П1 + П2, а також А4 П3 і А4 < П4. Залежно від цілей кредитора ліквідність розглядається в плановому періоді на різну по тривалості перспективу.

Для самого ж керівництва компанії цей підхід дозволить спрогнозувати розвиток в майбутньому, а також скорегувати цей рух. Але якщо після проведення аналізу структури балансу було визначено, що А4 > П4, визнається недостатнім кількість коштів для погашення зобов’язань. В цьому випадку керівництво має вжити негайних заходів щодо оптимізації показників покриття. Інакше у разі виникнення потреби терміново розрахуватися з кредиторами воно буде не в змозі це зробити. Втративши довіру інвесторів, відновити свою репутацію буде досить непросто.

Ознайомившись з таким інструментом фінансового аналізу, як коефіцієнт покриття, можна правильно здійснювати дослідження платоспроможності компанії, а також адекватно їх трактувати. Ця інформація дозволить максимально правильно організувати роботу капіталу.