Загальний коефіцієнт покриття: нормативне значення показника

Структура капіталу

Використовуючи формули для розрахунку коефіцієнта покриття зобов’язань, аналітики оцінюють ефективність структури джерел формування балансу. Їх можна в загальному вигляді розділити на власні і позикові кошти. Вивчаючи коефіцієнт покриття власним капіталом поточних зобов’язань, можна виявити негативні тенденції в розподілі джерел фінансування. Без позикових коштів компанія втрачає можливості розширити виробництво.

Як наслідок, вона отримує менше прибутку у звітному періоді. Але, використовуючи у своєму обороті платні додаткові кошти, можна значно збільшити результат своєї роботи. Однак тут важливо визначити максимально допустиму величину поточної кредиторської заборгованості, яка дозволить отримати найбільший чистий прибуток. Чим більше сума позикового капіталу в структурі балансу, тим нижче інвестиційний рейтинг. Тільки співвіднісши всі ці показники, можна отримати найбільш ефективну структуру джерел фінансування.

Формула розрахунку

Розраховуючи коефіцієнти покриття поточного боргу, застосовують певну формулу. Це дозволяє оцінити, яка частина активів піде на сплату позикового капіталу. Коефіцієнт покриття, формула якого представлена далі, розраховується так:

Кп = (А – НА – КО) : (ДО + КО), де А – валюта балансу, НА – нематеріальні активи, КО – короткострокові зобов’язання, ДО – довгострокові зобов’язання.

Нормативне значення для підприємств певної галузі неоднаково. Для промисловості воно дорівнює 2, а в сфері обслуговування – 1,5. Чим вище показник, тим менше ризик інвесторів. Але занадто велике число говорить про неефективне використання капіталу.