Як самостійно приватизувати квартиру. Приватизація квартири: з чого почати
Розмови про приватизацію житла ведуться в нашій країні вже багато років. Частина проживають поспішили оформити квартири у власність, як тільки це стало можливо за законом, інші до цих пір не зробили ніяких кроків у цьому плані. Хто з них правий? Що таке приватизація, кому і для чого вона потрібна? І чи можна без неї обійтися?
Приватизацією (від латинського privatus – “приватний”) називають процес передачі у власність приватних осіб державного або муніципального майна. Він може бути як безоплатним, так і за гроші. У нашій країні початок приватизації квартир довелося на 1991 рік, і з тих пір велика частина житлового фонду з державної і муніципальної власності перейшла у володіння колишніх наймачів.
Процес цей триває і в наші дні. У кожного, хто збирається почати процедуру оформлення квартири у власність, неминуче виникає маса питань щодо порядку її проведення і складу необхідних документів.
Приватизація квартири: з чого почати?
Припустимо, ви нарешті вирішили, що пора закріпити за собою законне право на квадратні метри. Як самостійно приватизувати квартиру? Порядок дій тут наступний:
– Дізнаємося всі правила і нюанси оформлення документів, які потрібні. Уточнюємо, які з них є терміновими, тобто мають обмежений за часом термін дії.
– Збираємо потрібні документи. Термінові – в саму останню чергу.
– Виробляємо саме оформлення.
Нижче ми докладно опишемо кожен пункт. Отже, як самостійно приватизувати квартиру? Існує три основних варіанти.
Легко і швидко
Перший – загальна приватизація (в якій беруть участь усі члени сім’ї). У даний момент зробити це досить легко. Необхідно зібрати мінімальний пакет документів. Всі члени сім’ї, яким вже виповнилося 14, надають заява на приватизацію квартири з додатком копій паспортів. Оригінали документів також знадобляться для посвідчення особистостей заявників (на неповнолітніх пред’являються свідоцтва про народження).
Приватизація квартири в Москві передбачає подачу документів у “єдині вікна” Департаменту житлового фонду – вони є у всіх адміністративних районах. Чи можна подати їх в районну управу за місцем проживання. Але найбільш вигідний і сучасний варіант – багатофункціональні центри (МФЦ), що надають муніципальні та державні послуги. Для громадян подача документів в МФЦ надзвичайно зручна, у зв’язку з оптимальною організацією роботи таких центрів за принципом одного вікна. Їх адреси можна знайти на сайті Департаменту.
Подальшу роботу з оформлення всіх потрібних паперів беруть на себе фахівці цих служб. За законом, термін приватизації квартири встановлений в межах 60 днів. Затримка може бути викликана необхідністю запитів та перевірки документів в інших регіонах країни (звідки міг приїхати заявник).
Якщо діяти самостійно
Інший варіант – самостійна приватизація квартири. З чого почати в цьому випадку? За бажанням ви можете своїми силами підготувати пакет усіх потрібних документів і відправити на перевірку. Обов’язково потрібна експлікація приміщень квартири або будинку і кадастровий паспорт. А також оригінали ордера і договору найму на квартиру, витяг (розширену) з будинкової книги, і, при необхідності, документ, що підтверджує зміну паспорта.
Бажаючи приватизувати кімнату у комунальній квартирі, підготуйте копію особового рахунку. Жителям, які приїхали з інших регіонів, дещо складніше. Їм знадобиться документ, який підтверджує, що вони не брали участь в приватизації за минулим місцем проживання.
Збір і підготовка потрібних паперів – заняття в умовах нашої дійсності досить клопітка. Порада: перед тим, як самостійно приватизувати квартиру, запасіться чималим числом копій документів, що засвідчують особу і прописку.
Третій варіант – ведення процесу за дорученням. Він підходить тим, у кого немає часу або бажання займатися приватизацією своїми силами. У пакет документів додається завірена нотаріально довіреність та ксерокопія паспорта того особи, на яку вона оформлена. Зрозуміло, оригінал також потрібно буде пред’явити.
Необхідні папери
Які документи для приватизації квартири знадобиться зібрати? Незалежно від того, який варіант з вищеописаних ви вибрали, підготуйте наступні папери:
– План житлового об’єкта (квартири), у тому числі поверховий, з додатком виписки з техпаспорта та експлікації. Дійсний цей документ протягом одного року. Уважно перевірте його на предмет помилок в адресах і прізвищах проживають, щоб з-за недбалості працівників БТІ не довелося збирати заново.
– Ордер (витяг про надання даної житлової площі в користування). До нього – договір найму. До оригіналу прикладіть дві ксерокопії. Якщо ж раптом ордер виявиться втраченим, це також потрібно зафіксувати документально і взяти довідку з міського архіву про те, що він був.
– Бажано мати відомості на всіх мешканців даних про їх минулих паспортів – на той випадок, якщо чийсь документ був загублений або чому-небудь змінено з 1991 року (зазначається причина видачі нового). Таку довідку, як і попередні, можна отримати в ЕИРЦ. Якщо хтось із колишніх мешканців був виписаний через суд, обов’язково потрібна копія судового рішення. При цьому термін приватизації збільшується.
Що потрібно ще?
По-перше, знадобляться паспорта всіх, хто зареєстрований на даній житлоплощі (враховуються громадяни старше 14 років). Не забудьте, що вони підлягають заміні у 20 і 45 років. Ксерокопії слід зробити з перших двох сторінок і тієї, де вказана реєстрація. Якщо беруть участь діти до 14 років, потрібно свідоцтво про народження на кожного – оригінал і копія.
По-друге, необхідно отримати свідоцтво, яке засвідчує, що дана житлоплощу раніше не брала участь у приватизації. Оформляє його в органі державної реєстрації прав на майно.
Для тих, хто прописаний в квартирі з 1992 року, будуть потрібні відомості про місце минулого реєстрації.
Крім того, слід сплатити мито та надати квитанцію.
Інші моменти
Деякі документи для приватизації квартири мають зовсім короткий термін дії, тому їх слід отримувати в останню чергу, щоб уникнути прострочення. Для житлового будинку це виписка з будинкової книги (1 примірник) про всі зареєстровані в ньому з часу видачі ордера.
Також потрібна буде копія особового рахунку. Її, як і попередній документ, отримують в ЕИРЦ. І строк дії обох – всього місяць.
Де проводиться приватизація квартири?
Право безкоштовного оформлення житла у власність будь-яка людина отримує один раз у житті. Приватизація при цьому може бути як строкової, так не терміновою. Процедура збору документів – одна і та ж, як в Жеку за місцем реєстрації, так і в інших інстанціях. Різниця між типами оформлення – лише в термінах і ціною. Наприклад, термін приватизації квартири у загальному випадку складе 3-4 місяці (з-за великого обсягу роботи по перевірці документації). А термінова вкладеться у проміжок 10-30 днів.
Грошове питання
Скільки коштує приватизація квартири? З юридичної точки зору, цей захід безкоштовний, за винятком державного мита. За оформлення права власності береться встановлена сума, яка стягується порівну зі всіх учасників (тобто якщо їх більше одного, ділиться на всіх).
Безкоштовна приватизація квартири не передбачає “халявного” отримання документів в БТІ, яке підлягає окремим розрахунком. Необхідні суми і терміни слід уточнювати безпосередньо в його територіальних відділеннях.
Якщо зовсім немає часу або бажання вести справу самому, завжди існує можливість платних консультацій і послуг сторонніх осіб. Скільки коштує приватизація квартири із залученням таких фахівців? Ціна питання може скласти до 25000 рублів, залежно від обсягу та повноти послуг. Оплата можлива в кілька етапів за фактично виконаним роботам.
Чи можна оформити у власність частину квартири?
На жаль, квартира може бути приватизована лише цілком – на одного або декількох осіб. Варіант, при якому частина її залишається в муніципальній власності, законом не передбачений.
При цьому обов’язково знадобиться згода всіх повнолітніх осіб, зареєстрованих на даній житловій площі. Якщо ж, приміром, хтось із родичів такого не висловить, здійснити приватизацію за законом неможливо.
Поговоримо про житло соціального найму
Приватизація квартири – безкоштовна передача житлової площі з державного або муніципального фонду в приватну власність. Квартири, оформлені договором соціального найму, мають той же статус. Отже, вони можуть бути приватизовані, як і інші. Це прописано законом від 04.07.1991 р. (№ 1541-1).
Документи для приватизації квартири в цьому випадку будуть потрібні наступні: довідка (ф. 9) – 2 примірники, довідка (ф. 7) – 1 екз., техпаспорт квартири – 3 екз., експлікація, виписка з держкадастру, оригінали та копії документів, що засвідчують особу на всіх проживаючих, договір про соціальному наймі, ордер (2 копії). Якщо він видавався після 1998 р. – копія розпорядження про його видачу.
У разі наявності на приміщення броні готується довідка (ф. 9) про охорону з 1992 року, а також інша – про відсутність приватизації раніше.
Якщо хтось із проживають не бажає ставати власником, його відмова в письмовому вигляді завіряється нотаріусом. Ті, хто не зможе особисто бути присутнім, запевняють у нього ж довіреність від свого імені і роблять ксерокопію.
Якщо паспортні дані когось з учасників не збігаються із зазначеними в ордері, потрібен документ про їх заміну (2 примірники). У разі смерті когось із прописаних після 2000 р. буде потрібно свідоцтво про смерть. Ну і, звичайно ж, квитанція про оплату.
Куди далі?
Зібравши своїми силами пакет документів, звертайтеся в Департамент житлової політики. Конкретно вам знадобиться відділ по приватизації.
Здавши документи, очікуйте підтвердження. Процес оформлення, як правило, займає декілька місяців (від трьох до п’яти).
Потім отримуємо договір передачі житла та свідоцтво про реєстрацію в УФРС.
Коли службова квартира
Як самостійно приватизувати квартиру в даному випадку? І чи це можливо? Службове житло не підлягає приватизації, якщо воно перестало бути таким і передано громадянину за договором соціального найму. Тоді діють загальні правила для таких квартир.
Що потрібно, щоб у квартири був саме цей статус? Працівник підприємства, який складається на обліку і в черзі, який пропрацював на даному місці понад 10 років і займає службове житло, має право на оформлення цієї площі в соціальний найм. При цьому кількість квадратних метрів, що припадає на кожного члена сім’ї, не повинна перевищувати 18.
Ті ж права у пропрацювали менше 10 років при дотриманні будь-яких з наведених нижче умов.
Працівник звільнений у зв’язку з виходом на пенсію за віком, інвалідністю I і II груп, що настала внаслідок каліцтва або профзахворювання з вини підприємства, за скороченням штатів або у зв’язку з ліквідацією організації. Але всі ці пільги застосовуються тільки до житла, наданого в службове користування органом державної влади або підприємством, распоряжающимся їм на умовах суборенди.
А який статус квартири?
Бувають ситуації, коли потрібна інформація про приватизованій квартирі або власника, в тому числі і після його смерті. Як дізнатися про поточному чи минулому її статус?
У тому випадку, коли житлоплощу приватизовувалася вже після 1998 року, здійснюється запит про отримання виписки з ЕГРІП. В ній буде зазначено опис об’єкта, зареєстровані на нього права та обмеження на них. А також правові та судові претензії на житловий об’єкт на момент видачі такої виписки.
Якщо приватизація проходила раніше 1998 року, слід звернутися в органи БТІ, які у той період відали даними питаннями.
Зверніть увагу на маловідомий момент. У ситуації, коли померлий наймач встиг за життя оформити заяву про намір приватизувати квартиру, вона може бути успадкована. При відмові у відповідних інстанціях можливе оскарження в суді.
Ну і, крім того, інформація по всіх квартирах міститься в квитанціях про комунальні послуги.
Потрібно приватизувати житло?
Позитивні сторони даної дії видно не відразу. Мешканці, які займають приміщення за договором найму, позбавлені від сплати податку на нерухомість. Але у тих, хто все ж таки оформив квартиру у власність, переваг набагато більше.
Власники володіють свободою дій по відношенню до свого майна. Щоб здати квартиру в оренду, їм не потрібно отримувати дозвіл органів влади. Приватизовану квартиру можливо заповідати або продати. Можна загальними зборами власників вибирати постачальника комунальних послуг.
У разі шлюборозлучного процесу державна квартира ділиться порівну між подружжям. Але квартира, приватизована одним з них до шлюбу, є його власністю і при розлученні не вважається спільним майном. Та й при бажанні обміняти або продати житло приватизовані квартири, як правило, в пріоритеті.
При розселенні будинку у зв’язку зі знесенням “володіння метрами” дає право на переїзд в житло площею не менше покидаемого. Але для великої родини, ютящейся в маленькій квартирці, це скоріше недолік. Так як житло просторіше (у розрахунку на кожного зареєстрованого) їм не належить. У той же час при наданні житлової площі наймачам при розселенні виходять з норми 18 кв. м на одну людину.
Інші мінуси приватизації
Вони проявляються в ситуаціях невиплат кредитів та інших фінансових проблем. Власник може розпрощатися з квартирою, віддавши її в рахунок сплати боргу. Проживаючи в державному будинку, від такої проблеми ви застраховані. Пояснюється це тим, що наймач – не власник державної квартири, і відповідати нею за зобов’язаннями не може.
У разі великої заборгованості по комунальних платежах майно власника підлягає арешту. Квартира продається з торгів, гроші йдуть на погашення платежів, залишок повертається господареві. Але ця процедура можлива лише при наявності у власника іншого житла. Наймачі ж у подібній ситуації виселяються на площу меншого розміру (6 кв. м на одного).
Таким чином, слід зіставити всі плюси і мінуси володіння власною квартирою. При цьому корисно знати, що процедура оборотна – можна розірвати договір з державою (провести деприватизацію).
Терміни приватизації квартири продовжили?
Зараз більшість громадян нашої країни вже встигли подбати про переведення у власність державного житла. У тих, хто ніяк не наважиться, є час: приватизація квартири продовжена до 1 березня 2016 року.
Щодо можливості переведення муніципального житла у власність було оголошено в 1991 році, разом з набранням чинності відповідного Федерального закону. Завершення процесу передбачалося здійснити до 2007 року. Але за фактом терміни приватизації квартири продовжили, причому робили це вже чотири рази. Вперше – до 01.03.2010 р. Але навіть тоді громадяни не поспішали обзаводитися приватною власністю.
Тому Президент РФ підписав указ про повторне продовження до 01.03.2013 р, потім ще на 2 роки, а потім і до 01.03.2016 р. Остання дата – відповідь на питання: “До якого продовжили приватизацію квартир?”
Що ж чекає нас після цього числа?
З вказаної дати право безкоштовного переведення квартир у статус приватних залишиться лише у окремих категорій малозабезпечених, черговиків, колишніх вихованців дитбудинку і сиріт. Отримавши житло від муніципалітету, дані громадяни зможуть протягом року безкоштовно оформити у власність. Іншим же приватизація квартири після 1 березня обійдеться за ринковою вартістю.
Кому це потрібно
Чим викликані ці продовження? Невже уряд настільки переймається, щоб ми всі поголовно стали власниками? І чому народ не поспішає йти назустріч цим благим намірам?
Все пояснюється просто. Досить поглянути на тарифи і послуги ЖКГ, і стає ясно, що неодноразове продовження – зовсім не мета подарувати громадянам цінну нерухомість. Зміна власника дозволяє перекинути тягар утримання житлового фонду на плечі мешканців, скоротивши дану статтю витрат для бюджету муніципалітету.
Тепер на “ощасливлених” власників покладено обов’язок утримання не тільки своєї квартири, але і приміщень загального користування. І капітальний ремонт будинку – їх особиста головний біль.
І далі…
У майбутньому уряд планує обчислювати податок на майно, виходячи не з інвентаризаційної вартості, як зараз, а з оціночної. Практика показує, що ця вартість часто абсолютно невиправдано завищують, перевершуючи ринкову.
Саме даний факт зупиняє тих, хто ще не встиг оформити приватизацію. За оцінками експертів, приблизно чверть від загального числа проживаючих в квартирах.
Багато сімей довгі роки стоять у черзі на житло. Більшість з них сподіваються на те, що із закінченням строків приватизації ситуація покращиться. Тобто черзі “зрушити” швидше. Як відомо, муніципалітети будують будинки за соціальними програмами без особливого ентузіазму, так як які вселилися мешканці тут же приватизують площа.
В результаті сумарна чергу по країні зросла до 3 мільйонів людей, термін очікування квартири в середньому в Москві становить 21 рік, в Санкт-Петербурзі – 25 років.
Останні новини
В кінці лютого 2015 року Держдума розглянула документи про продовження строку, протягом якого безкоштовна приватизація. Його було вирішено збільшити ще рівно на рік. Відповідний законопроект вже прийнятий. А для деяких категорій (наприклад, переселенців зі старого фонду) подумують про безстрокову приватизації. Адже після 01.03.2016 року сироти та інші опікувані державою так чи інакше залишаться ні з чим.
Одночасно продовжено термін “Дачної амністії” – на цілих три роки. Документ схвалений на момент написання статті в першому читанні.
Представники “Справедливої Росії” пропонували відкласти завершення приватизації до 01.03.2018 року. Дана версія отримала схвалення законопроекту в першому читанні. Але “Єдина Росія” не погодилася голосувати за такий довгий термін.
Чим це викликано?
Депутати пояснюють прийняте рішення турботою про мешканців аварійних і ветхих будинків. Також мається на увазі дотримання інтересів черговиків. За даними статистики, на поточний момент приватизовано близько 83 % усього житла.
Депутати вирішили, що в період економічної нестабільності продовження строків ще на рік позбавить країну від додаткової соціальної напруженості.
Інший аргумент – необхідно дати скористатися своїми правами новим громадянам Росії – жителям Криму і Севастополя. У численних зверненнях до депутатів вони неодноразово просили про продовження строків хоча б на один рік.
На питання про те, чому б не зробити приватизацію взагалі безстроковою, відповіді поки немає. Хоча вже прозвучала думка: мовляв, чиновникам на місцях це вигідно. Адже чим більше жителів зможуть приватизувати свої квартири, тим менше внесків на ремонт і обслуговування житла припаде на частку міського бюджету.
