Внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту: формула

Графічний метод розрахунку

Інвестори розраховували внутрішню норму окупності задовго до того як з’явилися перший комп’ютери. Для цього вони застосовували графічний метод.

Для того щоб розрахувати коефіцієнт, спочатку необхідно визначити показники чистої поточної вартості для двох проектів, використовуючи при тому дві різні процентні ставки.

По осі ординат треба відобразити різницю між надходженнями і витратами за проектом, а по осі абсцис – калькуляційний відсоток інвестиційного проекту. Вид графіків може бути різним в залежності від того, як змінюється грошовий потік протягом інвестиційного проекту. В кінцевому підсумку будь-який проект перестане приносити прибуток, а його графік перетинає вісь абсцис, на якій відображений калькуляційний відсоток. Точка, в якій графік проекту перетинає вісь абсцис, і їсть внутрішня норма окупності інвестицій.

Приклад розрахунку внутрішньої норми окупності

Розібрати спосіб визначення коефіцієнта окупності вкладу можна на прикладі банківського депозиту. Припустимо, його розмір становить 6 мільйонів рублів. Термін депозиту буде становити три роки.

Ставка капіталізації становить 10 відсотків, а без капіталізації – 9 відсотків. Оскільки зароблені гроші будуть зніматися один раз в рік, то застосовується ставка без капіталізації, тобто 9 відсотків.

Таким чином, виплата становить 6 мільйонів рублів, надходження – 6 млн * 9% = 540 тисяч рублів за перші два роки. В кінці третього періоду сума виплат становитиме 6 мільйонів 540 тисяч рублів. У цьому випадку ВНД дорівнює 9 відсотків.

Якщо використовувати 9% в якості калькуляційного відсотка, показників чистої поточної вартості буде дорівнює 0.