Внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту: формула
Інвестиція-це довгострокове вкладення капіталу у що-небудь з метою отримання ефекту. Цей ефект може носити соціальний характер і економічний. Економічний ефект від інвестиції називається прибуток.
Процентні ставки, які необхідні для розрахунку доцільності інвестицій
У фінансовій математиці існує три види процентних ставок, які застосовує інвестор при розрахунку доцільності своїх вкладень. Перша ставка – це внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту (ВНД). Даний індекс показує, який відсоток необхідно взяти при розрахунку ефективності інвестицій.
Друга процентна ставка – сам калькуляційний відсоток. Це ставка, яку інвестор закладає у свій розрахунок.
Третій показник називається “внутрішній відсоток”. Він показує, наскільки окупилася інвестиція у відсотках.
Різниця між ВНД інвестиційного проекту, внутрішнім і калькуляційних відсотками
Всі перераховані вище показники можуть бути рівними, а можуть і відрізнятися. Якщо розрахувати внутрішню норму прибутковості інвестиційного проекту, можна побачити, що ці три відсоткові ставки не завжди мають однакове значення.
Вся справа в тому, що при калькуляционном відсотку вкладник може отримати як прибуток, так і збиток в цілому і в порівнянні з альтернативним способом використання коштів. Внутрішня норма прибутковості інвестиційного проекту показує відсоток, при якому інвестор не отримує ні збитку, ні прибутку. Якщо чиста вартість вище нуля, це значить, що відсоток, закладений у розрахунок ефективності інвестицій, нижче коефіцієнта окупності. У тому випадку, коли чиста вартість нижче нуля, калькуляційний відсоток перевищує ВНД інвестиційного проекту.
У цих випадках необхідно розраховувати внутрішній відсоток, який показує, наскільки рентабельною є інвестиція.